Ціннісний портрет українця, потенційно зацікавленого у психотерапії

Abstract

Стаття містить результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження ціннісних особливостей українців, які так чи інакше зацікавлені у психотерапії. Огляд останніх закордонних публікацій з теми свідчить, що імовірними предикторами залучення клієнта в роботу та створення міцного терапевтичного альянсу, окрім демографічних даних і місця проживання клієнта, є його віра у психотерапію, бажання і готовність працювати, психологічна організація, освіта, загальний рівень психосоціального функціонування, тип прив’язаності, рівень матеріального забезпення, а також співпадіння клієнта і терапевта за релігійними переконаннями та цінностями. У межах обстоюваної гіпотези доведено, що ще одним імовірнісно значущим фактором є домінування секулярно-раціональних цінностей (за визначенням Р. Інґлегарта) серед тих, хто цікавиться психотерапією. Дана гіпотеза, перевірена на українській вибірці, не знайшла емпіричного підтвердження. Втім було з’ясовано, що особи з досвідом психотерапії один рік та більше (експериментальна група) чітко відрізняються від осіб, котрі ніколи не звертались до психотерапевта саме за цінностями самовираження. Вони виявляються у більшій толерантності до іншого, здатності довіряти людям, бажанні реалізувати себе у творчій роботі та в активному громадському житті. Натомість, у групі осіб, які ніколи не звертались до психотерапевта, було зафіксовано домінування цінностей виживання, для якого характерним є певний рівень недовіри до різних проявів інакшості, почуття небезпеки і бажання дотримуватись традиційних поглядів, властивих родині та місцевій громаді. Наразі невідомо, чи наявність цих цінностей є передумовою, одним з факторів, що впливає на визнання можливості і потреби звернення до психотерапевта, або ж є певним похідним результатом самої психотерапії. Вочевидь доречними видаються обидва варіанти: психотерапія потенційно цікава передусім тим, хто зорієнтований на цінності самовираження, вона сприяє підсиленню цих цінностей у процесі зменшення страждання. The paper presents the results of theoretical analysis and empirical investigation on the values of the Ukrainians potentially interested in psychotherapy. The review of the latest foreign articles shows that except for demographic characteristics and the place of living, the faith of a client in therapy, her will and readiness to undergo cooperate, her psychological “inclination”, education, a general level of psycho-social functioning, attachment type, level of denial as well as matching of a client’s and therapist’s values and religious beliefs may be potential predictors of a client involvement into therapy and creating good therapeutic alliance. Within the hypothesis that we offer one more meaningful factor is the dominance of secular-rational values (after R. Inglehart) among subjects potentially interested in psychotherapy. This hypothesis tested on the Ukrainian sample was rejected, yet it was found that subjects with 1-year psychotherapy experience (experimental group) are distinctly different from those who never addressed a psychotherapist in self-expression values in particular. This difference manifests itself in a greater tolerance to another person, ability to trust others, and desire to realize oneself in creative activity or public life. Meanwhile, in the group of subjects with no psyсhotherapeutic experience the dominance of survival values was found. Mistrust to different manifestations of otherness, the feeling of insecurity, and a desire to follow traditional values typical of family and community are their characteristics. We are unaware by now whether the presence of these values are an antecedent, one of influential factors for acknowledging the necessity to address a psychotherapist or a certain result of the therapy itself. Grounding on other researchers’ data, we find both variants probable: psychotherapy is potentially interesting, first of all, for those oriented on self-expression values and reinforces these values in the process of lessening a client’s suffering.