Толерантність як предмет онтофеноменологічного дискурсу

Abstract

У рамках методологем і наукових параметрів нещодавно запропонованого комплексного проекту дослідження толерантності як потенційної основи нової державної ідеології, у центрі якої перебуває ідея українотворення, аргументовано продуктивність розробки онтолого-феноменологічного напряму вивчення толерантності, в межах якого змістовно посилюються онтологічні основоположення шляхом їх утілення у сутнісному і ціннісному пізнанні морально-практичних обставин людського існування і циклічно цілісного людського буття взагалі. У зазначеному філософському дискурсі досліджено толерантність як спосіб людського буття, а відтак і вітакультурні форми його оприявнення у життєдіяльності людства, націй, етносів, організацій, груп та окремих усуспільнених осіб; здійснено рефлексивне миследіяльнісне опрацювання репрезентованої онтофеноменальної даності у різних контекстах світоглядної, наукової, соціальної і психодуховної реальностей. За допомогою мислеслеформ, засобів та інструмента професійного методологування типологічно обґрунтовано п’ять методологічних підходів дослідження толерантності, а саме онтолого-історичний, онтогенетичний, есхатологічний, аксіологічний та вітакультурний. Крізь формат інтерпретацій зазначених підходів здійснено висвітлення толерантності як категорійного поняття і світоглядної універсали; в аналітичних рамках окресленого теоретико- методологічного рефлексування толерантності як онтофеноменальної форми буття обґрунтовано її як засадничу цінність сучасної культури, як усвідомлену, осмислену і відповідальну життєву позицію, реалізація якої в кожній окремій ситуації має певний смисл і вимагає від толерантної особистості благодатного пошуку смислу і прийняття людського світу як рівноправного. In the framework of methodologems and scientific parameters of recently proposed a complex project of research the tolerance as a potential basis of a new state ideology in the center of which is the idea of Ukraine-creation, argumented the productivity of development ontologo-phenomenological direction of the study of tolerance within which substantially enhanced ontological fundamentals by the way of their implementation in substantive and values cognition of the moral-practical circumstances of human existence and the cyclically holistic human being in general. In indicated philosophical discourse researched a tolerance as a way of human being and therefore vitacultural forms of its appearance in life activity of mankind, nations, ethnics, organizations, groups and some socialized persons; implemented reflexive think-activity processing of represented ontophenomenal givens in different contexts of worldview, scientific, social and psychospiritual realities. With the help of thought forms, means and tools of professional methodologization, typologically grounded five methodological approaches of research the tolerance, namely ontologo-historical, ontogenetic, eschatological, axiological and vitacultural. Through the format of interpretations of indicated approaches implemented illumination of olerance as a categorical concept and worldview universals; in analytical frameworks of outlined theoretical-methodological reflection of tolerance as a ontophenomenal form of being, substantiated it as fundamental value of modern culture, as a conscious, comprehended and responsible life position, realization of which in each separate situation has a certain meaning and requires from tolerant personality a grace search of meaning and adoption the human world as an equal.