Монетарна політика Європейського центрального банку у контексті протидії кризовим явищам на фінансовому ринку

Abstract

Вступ. Монетарна політика за умов розгортання кризових явищ є найбільш важливим інструментом впливу на економіку через грошові важелі, а відтак, функціонування центрального банку в процесі реалізації цього впливу слугує інституційною основою та фундаментом усієї антикризової архітектури у межах відповідної державної економічної політики. Виникнення в сучасних умовах об’єктивних обмежень дієвості традиційних інструментів грошово-кредитного регулювання визначає необхідність компенсування їх іншими важелями монетарного впливу, спрямованого на підтримання належної господарської активності і стимулювання економічного зростання, а тому важливою є оцінка роботи Європейського центрального банку як провідного регулятивного інституту країн єврозони, грошово-кредитна політика якого, попри усі проблемні аспекти, доводить успішність застосування її традиційних і нетрадиційних інструментів.

Мета – всебічно вивчити і проаналізувати досвід центральних банків розвинутих країн, провідне місце серед яких належить Європейському центральному банку, у побудові дієвого механізму монетарного регулювання як невід’ємної складової політики держави щодо подолання наслідків кризових явищ на фінансових ринках та стабілізації економічного і соціального розвитку.

Результати. Проаналізовано ключові аспекти функціонування Європейського центрального банку як головного регулятора економічних процесів у країнах єврозони. Розглянуто і систематизовано основні періоди реалізації монетарної політики ЄЦБ, що характеризують чітку послідовність застосування на кожному із них певного інструментарію грошово-кредитного регулювання та встановлення пріоритетів щодо обрання відповідних цілей монетарного впливу на економіку. Зроблено акцент на тих тенденціях, що склалися під час розвитку як фінансової, так і пандемічної кризи в країнах єврозони, визначено необхідність розширення цільового мандату Європейського центрального банку шляхом впливу не лише на динаміку цін, а й підтримку фінансової стабільності банківського сектору та сприяння функціонуванню бізнесу і домогосподарств. Визначено об’єктивні економічні передумови, за яких ЄЦБ, як і центральні банки інших розвинутих країн, були змушені вдатися до застосування нових інструментів грошово-кредитного регулювання.

Висновки. Обґрунтовано з урахуванням досвіду монетарної політики ЄЦБ необхідність розширення цільового мандату грошово-кредитного регулювання й оптимального поєднання традиційних і нетрадиційних інструментів центрального банку задля реалізації широкомасштабних заходів фінансової підтримки банківської системи і реального сектору економіки, що є цілком виправданим в умовах загострення кризи на фінансових ринках.

Перспективи. Важливим напрямом наукових досліджень на найближчу перспективу слід вважати пошук подальших шляхів розширення й оптимізації набору інструментів монетарного регулювання, що є у розпорядженні центральних банків, з тим, щоб успішно протидіяти розгортанню кризових явищ в економіці. Introduction. During the crisis monetary policy acts as the most important tool of influence on the economy through monetary levers, and therefore the functioning of the central bank serves as the institutional basis and foundation of the entire anti-crisis architecture within the framework of the state economic policy. The emergence of objective limitations to the effectiveness of traditional instruments of monetary regulation determines the need to compensate them with other levers of monetary influence aimed at maintaining proper economic activity and stimulating economic growth. Therefore, it is important to evaluate the work of the European Central Bank as the leading eurozone regulatory institution, whose monetary policy, despite all the problematic aspects, proves the success of its conventional and unconventional instruments.

The purpose of the article is to study the experience of the European Central Bank in the construction of an effective mechanism of monetary regulation as an essential component of the state policy to overcome the consequences of crisis on financial markets and stabilize economic and social development.

Results. The key aspects of functioning of the European Central Bank as the main eurozone regulator of economic processes are analyzed. The main periods of the implementation of the ECB's monetary policy are considered and systematized, characterizing a sequence of applying certain tools of monetary regulation at each of them and setting priorities for choosing the appropriate goals of monetary influence on the economy. Particularly noted are the trends that emerged during financial crisis and pandemic crisis in the eurozone and determined the need to expand the mandate of the European Central Bank by influencing not only price dynamics, but also maintaining the financial stability of the banking sector and facilitating the functioning of businesses and households. Objective economic preconditions are determined under which the ECB was forced to resort to the use of new instruments of monetary regulation.

Conclusions. Based on the experience of the ECB's monetary policy, the need to expand the mandate of monetary regulation and the optimal combination of traditional and non-traditional central bank instruments for the implementation of large-scale measures of financial support for the banking system and the real sector of the economy is substantiated.

Perspectives. As an important direction of future scientific researches should be considered the analysis of further ways to expand and optimize the monetary regulation tools at the disposal of central banks in order to successfully counteract the crises in the economy.