Аналіз рейтингових систем оцінки конкурентостійкості закладів вищої освіти

Abstract

У статті досліджено рейтингові системи оцінки закладів вищої освіти (далі – ЗВО). Визначено, що на сьогоднішній день рейтинги університетів є найбільш легітимні та уніфіковані методики аналізу конкурентостійкості ЗВО на ринку освітніх послуг. Обґрунтовано ключову роль ЗВО як продуцентів нових знань на ринку в умовах інтелектуалізації економічних процесів. Показано, що в країнах з ринковою економікою конкуренція в будь-якій сфері (втому числі і освіти) освіти базується на тотожних принципах. Якість освіти та знань є ключовою конкурентною перевагою ЗВО на ринку. Для проведення дослідження використано методи порівняння, абстрагування, аналізу, синтезу та графічний метод. Проведено порівняльний аналіз структури критеріїв оцінки кожного з рейтингів та визначено, які показники мають найбільш вагомий вплив на результат рейтингування. Окремо проведено аналіз показників якості управління знаннями в рамках кожної з рейтингових систем як виняткових та впливових індикаторів в умовах економіки знань. Визначено ключові проблеми рейтингування ЗВО: асиметрію вагомості впливу різних критеріїв в сторону ресурсозабезпечення та капіталізації ЗВО; неповнота оцінки якості управління знаннями (робота з репозитарієм знань, внутрішнє навчання, підвищення кваліфікації науково-педагогічного персоналу, мобільність викладачів та студентів); відсутність показників оцінки бренду та іміджу ЗВО на ринку; ступінь використання цифрових технологій в освіті та показників аналізу системи управління ЗВО як організації (оцінки рівня бюрократизованості та якості внутрішніх бізнес-процесів). У результаті проведеного дослідження запропоновано авторський підхід до проведення оцінки конкурентостійкості ЗВО, який передбачає категорізацію закладів освіти за визначеними критеріями та розробку показників аналізу ЗВО для кожної категорії. Також, запропоновано розширення спектру критеріїв оцінки конкурентостійкості вітчизняних ЗВО з урахуванням вимог сьогодення. Результати дослідження спрямовані на удосконалення системи оцінки якості освіти та аналізу конкурентостійкості вітчизняних закладів вищої освіти, а також удосконалення інструментарію оцінки якості управління знаннями при імплементації даних систем в рамках закладів освіти. The rating systems of higher education institutions (hereinafter – HEI) has been researched in the article. It has been determined that today the rankings of universities are the most legitimate and unified methods of analysis of the competitiveness of free economic zones in the market of educational services. The key role of HEI as producers of new knowledge in the market in the conditions of intellectualization of economic processes has been substantiated. It has been described that in countries with market economies, competition in education is based on the same principles as in business. The quality of education and knowledge is a key competitive advantage of HEI in the market. Methods of comparison, abstraction, analysis, synthesis and graphical methods have been used in the research. A comparative analysis of the structure of the evaluation criteria of each of the ratings was conducted and it was determined which indicators have the most significant impact on the rating result. The analysis of knowledge quality indicators within each of the rating systems as exceptional and influential indicators in the knowledge economy have been conducted separately. The key problems of university rating have been identified: the asymmetry of the importance of the impact of different criteria in the direction of resource provision and capitalization of free economic resources; incomplete assessment of the quality of knowledge management (work with the knowledge repository, internal training, training of research and teaching staff, mobility of teachers and students); lack of indicators to assess the brand and image of the HEI in the market; the degree of use of digital technologies in education and indicators of the management system analysis as an organization (assessment of the level of bureaucracy and quality of internal business processes). As a result of the research, the author's approach to the assessment of the competitiveness of HEI has been proposed, which involves the categorization of educational institutions according to certain criteria and the development of indicators of free economic analysis for each category. Also, it has been proposed to expand the range of criteria for assessing the competitiveness of the Ukrainian HEI, taking into account the requirements of today. The results of the study have been aimed at improving the quality assessment system of education and analysis of the competitiveness of domestic higher education institutions, as well as improving the tools for assessing the quality of knowledge management in the implementation of these systems in educational institutions.