Механізми управління створенням здоров’язбережувального освітнього простору для забезпечення конкурентоспроможності та розвитку самоврядування

Abstract

Вступ. Сучасний стан дегуманізації засад співіснування людей у соціумі, амбівалентність культурних пріоритетів, по-різному позначаються на громадському здоров’ї. Спостерігається наявне порушення механізмів управління елементів системи громадського здоров’я, що нині функціонують досить незлагоджено та потребують оптимізації існуючих ресурсів і суттєвого посилення процесуальної сторони саме державного управління ними, суттєво змінюють як теоретичні, так і методичні засади розвитку в контексті забезпечення конкурентоспроможності та розвитку самоврядування. Запропоновано підходи щодо оцінки конкурентоспроможності, забезпечення розуміння впливу чинників їх продуктивності, здоров’язбереження й процвітання» слід брати до уваги показник, який щорічно розраховує Всесвітній економічний форум – Індекс глобальної конкурентоспроможності. Тому слід довести доцільність врахування індексу, який складений із 113 показників, об’єднані в 12 індикаторів, згрупованих у три групи субіндексів: основні вимоги; підсилювачі ефективності; фактори інновацій та вдосконалення. Мета роботи полягає в обґрунтуванні прикладного застосування механізмів управління створенням здоров’язбережувального освітнього простору для забезпечення конкурентоспроможності та розвитку самоврядування через формування та удосконалення інструментарію системи громадського здоров’я. Методологія. Запропоновано ідеї цивілізаційного та культурологічного підходів до аналізу феноменології психолого-педагогічних механізмів здоров’язбереження; поліпарадигмальна методологія сучасного дослідження, яка включає системно-синергетичний, контекстний, особистісно орієнтований, діяльнісний, акмеологічний, холістичний і здоров’язбережувальний аспект до освіти, природничо-наукові уявлення про біопсихосоціальний феномен людини; ідеї гуманізації освіти як чинника розвитку індивідуальності, соціальної відповідальності та забезпечення готовності до професійної діяльності; принципові положення міжнародних і вітчизняних документів щодо здоров’язбережувальної діяльності управлінських і педагогічних кадрів з урахуванням інтересів самоврядування. Здійснено аналіз, узагальнення та синтез різних аспектів поняття здоров’язбереження. Систематизовано теоретичні відомості щодо впливу психолого-педагогічних чинників на здоров’язбереження через аналогію та конкретизацію у закладах освіти шляхом оптимізації існуючих ресурсів. Результати. Зроблено висновок, що здоров’язбережувальний підхід є складовою частиною загального процесу розвитку, зокрема і реалізації новітніх механізмів управління як в освіті, так і в життєдіяльності соціуму. Обґрунтовано провідний інструментарій організаційного механізму впливу чинників здоров’язбереження у всіх ланках системи освіти для створення здоров’язбережувального освітнього простору й досягнення конкурентоспроможності з урахуванням елементів впливу на розвиток самоврядування. Запропоновані підходи до впровадження в практику різноманітних технологій, зокрема й здоров’язбережувальних, є перспективними, орієнтують на розвиток, враховуючи сучасні глобальні трансформації. Introduction. The current state of dehumanization of the principles of coexistence of people in society, the ambivalence of cultural priorities, has different effects on public health. There is a violation of the management mechanisms of the public health system, which currently operate quite inconsistently and require optimization of existing resources and significant strengthening of the procedural side of public administration, significantly changing both theoretical and methodological principles in the context of competitiveness and development municipality. Approaches to Assessing Competitiveness Proposed to Ensure the Impact of Factors on Productivity, Health and Prosperity should be taken into account, an indicator calculated annually by the World Economic Forum - the Global Competitiveness Index. Therefore, it is necessary to prove the expediency of taking into account the index, which consists of 113 indicators, combined into 12 indicators, grouped into three groups of sub-indices: basic requirements; efficiency amplifiers; factors of innovation and improvement. The aim of the work is to substantiate the applied application of mechanisms for managing the creation of health-preserving educational space to ensure competitiveness and development of self-government through the formation and improvement of tools for public health. Methodology. Ideas of civilization and culturological approaches to the analysis of the phenomenology of psychological and pedagogical mechanisms of health care are offered; polyparadigmatic methodology of modern research, which includes system-synergetic, contextual, personality-oriented, activity, acme logical, holistic and health-preserving aspect of education, natural science ideas about the biopsychosocial phenomenon of man; ideas of humanization of education as a factor in the development of individuality, social responsibility and ensuring readiness for professional activity; principles of international and domestic documents on health care activities of management and teaching staff, taking into account the interests of self-government. The analysis, generalization and synthesis of various aspects of the concept of health care are carried out. Analogy and specification of theoretical information on the impact of psychological and pedagogical factors on health in educational institutions by optimizing existing resources are systematized. Results. It is concluded that the health approach is an integral part of the overall development process, including the implementation of the latest management mechanisms in education and in society. The leading tools of the organizational mechanism of the influence of health factors in all parts of the education system to create a healthy educational space and achieve competitiveness, taking into account the elements of influence on the development of self-government. The proposed approaches to the implementation of various technologies, including health, are promising, development-oriented, given the current global transformations.