Особливості діяльності з управління персоналом в умовах війни

Abstract

Вступ. У статті наведені основні особливості управління персоналом в умовах війни. Адаптація життя до військового часу внесла свої корективи і у діяльність з управління персоналом. Трудові ресурси стали основним чинником виробництва. Перед суб'єктами господарювання постала нова проблема – збереження персоналу. Зовнішня та внутрішня міграція населення, мобілізація військовозобов'язаних осіб створили дефіцит персоналу. У діяльність управлінців із персоналу внесено певні корективи і зміни в трудовому законодавстві. Ці зміни «продиктовані» необхідністю адаптації соціально-трудових відносин до умов сьогодення. Основний акцент у змінах до трудового законодавства зроблено на обмеженні прав найманих працівників, що зумовлено військовим часом. Наслідки військових дій вплинули також на організацію праці на підприємствах. Комендантська година, графіки подачі електроенергії, логістичний колапс змусили адаптувати діяльність підприємств. Для фахівців з управління персоналом збільшився обсяг роботи і в напрямку пошуку нових працівників. Це завдання ускладнилось міграцією населення та мобілізацією на військову службу. Зазначені умови господарювання внесли також корективи в діяльність організації. Основними завданнями управлінців із персоналу визначено такі: збереження персоналу, його поповнення та розвиток. Мета. Окреслення теоретико-методичних аспектів особливостей діяльності управлінців із персоналу в умовах військового стану та вироблення практичних рекомендацій щодо стабілізації діяльності підприємства. В умовах масової міграції населення, внутрішнього переміщення, евакуації підприємств у відносно безпечні регіони питання збереження персоналу є основним. З огляду на зазначені вище сучасні явища й тенденції використання персоналу працівники управління персоналом розробляють заходи щодо його збереження. У цьому разі для працівників мають створюватися належні умови не лише для трудової діяльності, а й для забезпечення безпеки праці, прийнятних соціально- побутових умов, застосування різноманітних форм зайнятості та режимів праці й відпочинку, що дасть змогу функціонувати підприємству. Питання поповнення та розвитку персоналу загострились у зв’язку з виникненням необхідності підготовки нових працівників до виконання трудових обов’язків. Така потреба може бути викликана звільненням працівників внаслідок їхньої міграції за кордон чи в інші регіони або евакуації підприємства в інший регіон країни. Працівники також можуть тимчасово припинити трудову діяльність у зв’язку з мобілізацією на військову службу. За цих умов постає потреба у пошуку нових працівників, рівень кваліфікації яких не завжди відповідає вимогам працедавця. Introduction. The article deals with the main features of personnel management under wartime conditions. Adaptation of life to wartime made some adjustments into personnel management activities as labour resources became the main factor of production. Business entities faced a new problem that is staff retention. External and internal population migration, mobilization of conscripts created a lack of personnel. The labour legislation also made adjustments and changes in the work of personnel managers. These changes were "dictated" by the need to adapt social and labour relations to current conditions. The main emphasis of the changes in the labour legislation concerned the limitation of the employees’ rights, which were caused by wartime. The consequences of military actions also affected the organization of work at the enterprises. Curfews, electricity supply schedules, logistical collapse forced enterprises to adapt their work to these circumstances. Meanwhile, the amount of work for the personnel management specialists has also increased in terms of finding new employees. This task was complicated by population migration and mobilization for military service. The specified business conditions have made adjustments to the organization's activities. Staff retention, their replenishment and development have become the main tasks of personnel managers. Goal. Outline of the theoretical and methodological aspects of the peculiarities of the activities of personnel managers in the conditions of martial law and the development of practical recommendations for the stabilization of the enterprise. In conditions of mass migration of the population, internal displacement, evacuation of enterprises to relatively safe regions, the issue of personnel preservation becomes fundamental. These modern phenomena and trends in the use of personnel force personnel management workers to take measures for keeping the personnel. Under these conditions, appropriate conditions are created for employees not only for labour activity, but also for ensuring safe working conditions, for creating acceptable social and living conditions, the use of various forms of employment and modes of work and rest, which would allow the enterprise to function. The issue of personnel replenishment and development has become more acute due to the need to train new employees for performing their duties. Such necessity may be caused by dismissal of employees as a result of their migration abroad or to other regions, or the enterprise was evacuated to another region of the country. Moreover, employees may temporarily stop working in connection with mobilization for military service. In these conditions, there is a need to find new employees whose qualification level does not always meet the employer's requirements.