Аналіз фіскальної політики та макроекономічної ситуації в Україні в умовах коронакризи

Abstract

Вступ. Поширення коронавірусної інфекції спричинило виникнення значних проблем в економічній та соціальній сферах у глобальному вимірі. Світова економіка протягом 2020 р. зазнала значних втрат і, за прогнозами аналітиків, скоротиться приблизно на 4,9%, порівняно з 2019 р. Найбільше шкоди коронавірусна хвороба завдала туристичній, готельно-ресторанній, транспортній галузям економіки чи не у всіх країнах світу, вплинула на ділову активність та добробут громадян. Враховуючи те, що Україна є суб’єктом світових економічних відносин, коронакриза має негативний вплив на економіку нашої країни, спричинивши значні дисбаланси в державних фінансах, бюджетну кризу, призвівши до зростання безробіття, зниження добробуту громадян. Проте коронакриза є лише індикатором, який показав справжню інституційну спроможність державного управління України.

Мета дослідження – продіагностувати фіскальну політику України, виявити сильні та слабкі її сторони та розробити дієві механізми подолання фінансово-економічних дисбалансів, спричинених коронакризою.

Результати. У статті проаналізовано основні макроекономічні тенденції в Україні, на основі прогнозних показників дано оцінку перспектив розвитку економіки та соціальної сфери в Україні. Зазначено, що вітчизняна економіка перебуває в значній рецесії і, незважаючи на прогнозоване зростання макропоказників у 2021 р., все ще перебуватиме в стані кризи. Виявлено значні фіскальні дисбаланси в Україні, констатовано, що, порівняно з 2018–2019 рр., розбалансований бюджет, а його дефіцит має загрозливий для економіки країни розмір. З початку 2020 р. в країні зростає боргове навантаження і вже до кінця року його значення буде сягати показників, що є вищими за критично допустимі значення, передбачені Бюджетним кодексом України. Зауважено, що для подолання кризи варто змінити пріоритети в напрямку розвитку освіти і науки, допомоги малому та середньому бізнесу; забезпечити прозорість у діяльності державних інституцій; провести реформу судової системи; розпочати реальну боротьбу з корупцією. Introduction. The spread of coronavirus infection has caused significant economic and social problems in the global dimension. The world economy suffered significant losses during 2020 and, according to analysts, will shrink by about 4.9% compared to 2019. Coronavirus disease has caused the most damage to the tourism, hotel and restaurant, transport sectors of the economy in almost all countries of the world, the virus has a significant impact on business activity and welfare of citizens. Given that Ukraine is a subject of world economic relations, the corona crisis has a significant negative impact on the economy of our country, causing significant imbalances in public finances, the budget crisis, leading to rising unemployment, reduced welfare. However, the corona crisis is only an indicator that has shown the true institutional capacity of public administration in Ukraine.

The purpose of the article is to diagnose the fiscal policy of Ukraine, identify its strengths and weaknesses and develop effective mechanisms to overcome financial and economic imbalances caused by the “corona crisis”.

Results. The article analyzes the main macroeconomic trends in Ukraine, as well as, based on forecast indicators, assesses the prospects for economic and social development in Ukraine. It was found that the domestic economy is in a significant recession and despite the projected growth of macroeconomic indicators in 2021, the economy will still be in crisis.

Significant fiscal imbalances in Ukraine have been identified, it has been stated that compared to 2018–2019, the budget in Ukraine is unbalanced, and its deficit is threatening to the country's economy.

From the beginning of 2020, the country's debt burden is growing and by the end of the year, its value will reach indicators that are higher than the critical values provided by the Budget Code of Ukraine.

It was noted that in order to overcome the crisis, it is necessary to change the priorities in the direction of education and science development; assistance to small and medium business; to ensure transparency in the activities of state institutions; to reform the judiciary; start a real fight against corruption.