Концепція розвитку професійних творчих здібностей майбутніх психологів

Abstract

У роботі здійснено теоретичне узагальнення і методологічне вирішення актуальної проблеми – системного розвитку професійних творчих здібностей майбутніх практичних психологів. Подані результати наукового обґрунтування і категорійного аналізу понять “творчість”, “креативність” і “творчі професійні здібності”, і потім на їх фундаменті визначено концептуальні засади циклічно-вчинкового підходу А.В. Фурмана до розвитку креативних можливостей студентів психологічного профілю. Встановлено, що у структурі готовності психологів-професіоналів значна роль належить творчому компоненту, а саме професійній креативності як здатності особистості відображати і творчо змінювати продукти психологічної праці, стаючи при цьому активним суб’єктом, відповідальною і готовою до вчинку творення індивідуальністю. Емпірично виявлено рівні розвитку базових компонентів професійних творчих здібностей майбутніх психологів та аргументована взаємозалежність цих компонентів. Реалізація творчих підстав і практичних аспектів розвою вказаних здібностей зумовлена встановленням певних закономірностей їх формування. Зокрема має місце: а) прогресивна послідовність етапів циклічного перебігу особистісного креативного вчинку, починаючи з виникнення проблемних ситуацій, виявлення оригінальних рішень, появи мотивованого креативного поля і повного розуміння нового способу вирішення проблеми і критичного усвідомлення особистої динаміки і результатів створення продуктів творчості; б) циклічність розгортання процесу створення особистістю результатів творення та особливостей пошуково-розумової креативної роботи, визначення шляху-способу вирішення проблеми і рефлексії творчо орієнтованої самоактуалізації особистості; в) метасистемність у становленні професійної креативності фахівця як сукупність стратегій пошуку (аналогізування, комбінування, реконструювання і т.д.), яка виступає підставою креативного проектування оригінального або персоніфікованого продукту; г) самоорганізація творчого процесу особистості як синергетична цілісність інтелектуально та екзистенційно узгоджених поведінкових і вчинкових етапів реалізації, яка актуалізує потенціал її вольової, розумової, мотиваційної, комунікативної активності і, як наслідок, стимулює вироблення креативного підходу до ефективної реалізації виробничих або ділових завдань. Обґрунтовано оргдіяльнісну ігрову технологію як результативну психокультурну форму підготовки особистості психолога-професіонала і доведено доцільність застосування цієї технології для актуалізації креативного потенціалу майбутніх фахівців психологічного профілю та їх готовності до продуктивної праці. Виконання принципів і нормативів циклічно-поступкового підходу дало змогу збагатити змістовно-смислове поле розвитку професійних творчих здібностей здобувачів вищої освіти. Передусім визначено психодидактичні умови, тобто здійснені розробка і впровадження такої освітньої моделі, яка відображає системотвірну єдність причин та обставин в креативному пізнанні і мислепродуктивної діяльності й таким чином реалізує прискорене становлення творчої індивідуальності. Запропонована модель містить сукупність якісних і кількісних характеристик-елементів як творчості в цілому, так і творчого потенціалу особистості зокрема, в динаміці актуалізованого креативного процесу професійного вдосконалення. У психологічній структурі вчинку творчості психолога виділені наступні компоненти: емоційно-когнітивний (вміння ситуаційно мобілізувати свою психоенергетику, цілеспрямованість, вольовий ресурс поведінки), потребо-мотиваційний (потреби, мотиви, цілі, інші стимули – бажання, переконання і тощо, виникнення інтересу до творчої активності), комунікативно-продуктивний (реалізація оптимального стилю спілкування, обговорення процесу творчого акту, достеменне здійснення креативних дій) і професійно-креативний (свідомий контроль за результатами свого творчого діяння і за рівнем свого креативного розвитку та/або індивідуальних досягнень). Тому розвиток професійних творчих здібностей особистості психолога - це перш за все якісна зміна сфер пошукової креативної вчинковості, їх складових та структурних компонентів шляхом входження її у сферу продуктивної діяльності. Причому здійснювати розвиток такого рівня можливостей краще за допомогою задіяння тих психологічних механізмів, які являють собою впливову систему різних умов, відносин, засобів, зв’язків та актуалізацію інших психічних явищ і тенденцій, які забезпечують розвиток здібностей креативної індивідуальності. Запропоновано авторську методологічну та теоретичну моделі розвитку професійних творчих здібностей на підґрунті логіко-психологічної структури вчинку у взаємодоповненні ситуаційного, мотиваційного, діяльного і післядіяльного компонентів, що уможливило виокремлення та опис етапів, фаз, стратегій і рівнів особистісно креативного вчинення й реалізації студентами-психологами власного творчого потенціалу. Експериментально доведено ефективність пропонованої циклічно-вчинкової технології актуалізації креативних спроможностей студентів і формування їх творчої особистості саме як психологів-професіоналів. The theoretical generalization and methodological solution of the actual problem - system development of professional creative abilities of future practical psychologists is carried out in the work. The results of the scientific substantiation and categorical analysis of the concepts of “creativity” and “creative professional abilities” are presented, and then on their foundation the conceptual basis of A.V. Furman’s cyclic-deed approach to the development of creative abilities of psychological profile students are defined. It has been established that in the structure of the readiness of professional psychologists, a significant role belongs to the creative component, namely to professional creativity as the ability of personality to display and creatively change the products of psychological work, becoming an active subject, responsible and ready to create individuality. The levels of development of the basic components of future psychologists’ professional creativity have been empirically detected and the interdependence of these components has been substantiated. The realization of creative grounds and practical aspects of the development of these abilities is conditioned by the establishment of certain regularities of their formation. In particular, there is: a) a progressive sequence of stages of the cyclical course of personal creative action, starting with the emergence of problematic situations, the identification of original solutions, the emergence of a motivated creative field and a full understanding of a new way of solving the problem and critical awareness of the personal dynamics and results of creation the creativity products; b) cyclicality of deployment of the creating process by personality the results of creation and features of search-and-brain creative work, determining the way-method to solve the problem and reflection of creatively-oriented self-actualization of personality; c) metasystematic in the formation of professional creativity of the specialist as a set of search strategies (analogizing, combining, reconstructing, etc.), which is the basis of creative design of the original or personalized product; d) self-organization of the personality’s creative process as a synergistic integrity of intellectually and existentially coordinated behavioral and action stages of realization, which actualizes the potential of her volitional, mental, motivational, communicative activity and, as a consequence, stimulates the development of creative approach to the effective implementation of industrial or business tasks. The organizationally active game technology as an effective psychocultural form of training the psychologist-professional personality is substantiated and the expediency of using this technology to actualize the creative potential of future specialists of psychological profile and their readiness for productive work is proved. Fulfillment of principles and norms of the cyclical-gradual approach made it possible to enrich the substantive-semantic field of development of professional creative abilities of applicants for higher education. First of all, psychodidactic conditions are defined, that is, the development and implementation of such an educational model is carried out, which reflects the system-building unity of causes and circumstances in creative cognition and thought-producing activities, and thus realizes the accelerated formation of creative individuality. The proposed model contains a set of qualitative and quantitative characteristics-elements of both creativity in general and the creative potential of personality in particular, in the dynamics of the actualized creative process of professional improvement. The following components of the psychologist’s act of creativity are singled out in the psychological structure: emotional-cognitive (ability to situationally mobilize his psycho-energy, purposefulness, volitional resource of behavior), need-motivational (needs, motives, goals, other stimuli – desires, beliefs, etc., occurrence of the creative activity interest) communicative-productive (realization of the optimal style of communication, discussion of the creative act process, precise realization of creative actions) and professional-creative (conscious control over the result of his creative act and in terms of his creative development and / or individual achievements). Therefore, the development of the psychologist’s professional creative abilities is first and foremost a qualitative change of search creative activity spheres, their components and structural components by entering it into the sphere of productive activity. And it is better to develop this level of opportunity through the involvement of those psychological mechanisms that represent an influential system of different conditions, relationships, means, connections and actualization of other mental phenomena and tendencies that ensure the development of the abilities of creative individuality. The author’s methodological and theoretical models of the development of professional creative abilities on the basis of logical-psychological structure of the act in the complementarity of situational, motivational, active and after-action components, which made it possible to single out and describe the stages, phases, strategies and levels of the personally creative deed and realization by students-psychologists their own creative potential. The effectiveness of the proposed cyclically-deed technology of actualizing the creative abilities of students and the formation of their creative personality precisely as professional psychologists has been proved experimentally.