Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/37674| Назва: | Ресурсне прокляття: роль слабких інститутів та кроні-секторів. |
| Автори: | Koziuk, Viktor Dluhopolskyi, Oleksandr |
| Ключові слова: | В статті досліджується взаємозв’язок сировинних економік із показниками розвитку кроні-секторів, дистанції влади та політичної стабільності, а також запропонована класифікація держав з різними політичними режимами за індикаторами сировинного експорту та рівнем розвитку демократії. Ключові слова: ресурсне прокляття, олігархічна економіка, якість інститутів, урядування, дистанція влади, політика, ресурсне багатство, сировинний експорт, політичний режим. |
| Дата публікації: | 2018 |
| Видавництво: | The Ideology and Politics Journal (Post-Soviet Transit and Demodernization). – 2018. – №1(9). – C.68-102. |
| Бібліографічний опис: | Koziuk V., Dluhopolskyi O. Ресурсне прокляття: роль слабких інститутів та кроні-секторів // The Ideology and Politics Journal (Post-Soviet Transit and Demodernization). – 2018. – №1(9). – C.68-102. |
| Короткий огляд (реферат): | В статті аналізується ефект «ресурсного прокляття» з огляду на притаманні ресурсозалежним країнам характеристики: недостатній розвиток інститутів, домінування неформальних правил і процедур при ухваленні управлінських рішень, падіння якості життя переважної більшості населення, узурпація держави в інтересах урядових кіл. Тестується гіпотеза про прямий взаємозв’язок між сировинною природою експорту і розвитком кроні-секторів, дистанцією влади, а також обернений — між сировинним експортом і рівнем політичної стабільності. Згідно з проведеним аналізом багаті на ресурси країни згруповано у чотири групи, в яких фігурує припустимо значуще поєднання політичного режиму, сировинного експорту та рівня розвитку демократії. Зроблено висновки про відповідність України за рівнем аналізованих показників до ознак групи демократій зі слабкими інститутами. |
| Опис: | Бідніші країни, яким притаманні брак заощаджень для інвестицій, брак ємності ринку, слабка диференціація структури економіки, переважання сировинного експорту, численні інституціональні викривлення, низька якість людського та соціального капіталу, більше підвладні ефекту «ресурсного прокляття», аніж високорозвинуті країни, які характеризуються цілком протилежними ефектами. Як підтверджують проведені розрахунки, між сировинним багатством та рівнем демократії, рівнем політичної стабільності та рівнем ефективності урядування існує обернений зв’язок. Між сировинним багатством та індексом кумівського капіталізму зв’язок є прямим. Зазначимо, що характер політичного режиму важливий в контексті того, яку якість інститутів він генерує, який рівень суспільного добробуту гарантує, як співвідноситься із забезпеченням макроекономічної стабільності. Характер ресурсного багатства теж відіграє суттєву роль, оскільки майже усі автократії є багатими на енергоносії, тоді як демократії в ресурсному плані є досить неоднорідними. Теоретичне групування сировинних економік на чотири типи (відповідальна демократія, слабка демократія, експропріаційна автократія, обмежувально-зберігаюча автократія) дозволило виокремити кілька ключових ознак, притаманних кожній із них: рівень демократії знаходиться в оберненому зв’язку з ресурсним багатством; демократії менш схильні до нагромадження резервів, аніж автократії; демократії зі слабкими інститутами демонструють соціально-економічного розвитку, і щодо нагромадження валютних резервів, ніж автократії зі слабкими інститутами, завдяки досягненню базового рівня гарантій прав власності та політичної конкуренції; демократії зі слабкими інститутами через перманентні конфлікти за доступ до ресурсної ренти можуть поступитися автократіям в спроможності проведення політики структурної диверсифікації, але при цьому вони поступаються другим масштабами сировинного багатства. Україна за рівнем аналізованих показників відповідає ознакам групи демократій зі слабкими інститутами. Оскільки в умовах вітчизняної економіки соціально-економічний розвиток не може спиратися на ресурсне багатство, то структурні реформи в напрямку гарантій прав власності, прав інвесторів, підвищення рівня ефективності управління можуть виступити драйверами прогресу соціально-економічного розвитку за умови, якщо загальне підвищення якості інститутів в країні позначиться на зниженні рівня майнової стратифікації та раціоналізації макроекономічних політик. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/37674 |
| Розташовується у зібраннях: | Статті |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 2018 1. 6. UKR. Koziuk Dluhopolski. Demodernization_Ресурсне прокляття роль слабких інститутів та кроні-секторів.pdf | 518.79 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.