Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/36089
Назва: Eight crime factor model for youths in Mexican violence contexts
Інші назви: Восьмифакторна модель злочинності молоді в контексті насильства в Мексиці
Автори: Chavez-Valdez, Sara-Margarita
Esparza del Villar, Oscar Armando
Riosvelasco Moreno, Leticia
Relojo-Howell, Dennis
Чавес-Вальдес, Сара-Маргаріта
Еспарза дель Віллар, Оскар Армандо
Ріосвелако Морено, Летісія
Релоджо-Ховел, Деніс
Ключові слова: collective effectiveness
collective fear
coping styles
posttraumatic stress
youth
молодь
колективна ефективність
колективний страх
стилі подолання
посттравматичний стрес
Дата публікації: 2019
Видавництво: ТНЕУ
Бібліографічний опис: Eight crime factor model for youths in Mexican violence contexts [Текст] / S.-M. Chаvez-Valdez, Del Villar O. A. Esparza, Moreno L. Riosvelaco, D. Relojo-Howell // Психологія і суспільство. – 2019. – № 2. – C. 98-107.
Короткий огляд (реферат): The impact of youth violent interactions promoted by: collective fear, and individual coping strategies: youth coping mechanisms, posttraumatic stress traits, measured individually but considered at a collective level and identified as PTSD traits in a community, and social vulnerability as predictors of multifactorial high violence social contexts, are the main psychological mechanisms that Diagnostic on Vulnerability Effectiveness model (DOVE-8) consider as multifactorial factors underpinning cycles of violence, the priority for this diagnostic model examine abovementioned constructs and their association in youth’s efficacy, as a collective outcome, DOVE-8 analysis model states that teenagers dealing with specific or widespread fear in violent scenarios, develop certain coping strategies, that furthermore strengthen collective fear. Gradually, an impact on life quality is established, promoting unhealthier mental states and poor social relationships, that consolidate a collective inefficacy, in addition, particular associations were found between high impact crimes and above cited main constructs, that provide a research tool to provide insight into: main fears, coping mechanisms and youth outcomes translated into social ineffectiveness such as: low cohesion, tolerance, participation and respect to law and social norms. Youth cope can be explained by cognitive and physical strategies. Several traits of posttraumatic stress can promote physiological arousal, followed by emotional or affective coping at violent stimuli or criminal events and, all abovementioned become predictors of crime fear, also known as social anxiety, especially in youth communities with high socio economic and cultural vulnerability. Confronting cognitively a context of violence triggers a rise on risk perception, basically, in privileged- low vulnerability groups with crucial health implications, unnecessary high expenses to cope with crime expectancies in private security at a household level, and stressful fearful coping strategies such as: information distortion, discriminatory processes, low social cohesion, fear based reactions to confront crime, a factor that seen at a glance, might diminish criminal widespread or emotional fear, undoubtedly, this fear type was not found in high vulnerability groups under study. Risk perception was a specific fear commonly found in youth groups with low vulnerability. Both diverse type of fears: specific (risk perception) and widespread fear (social anxiety /crime fear), gather together in a heterogeneous youth community, diminishing collective effectiveness: promoting poor cohesion, low tolerance, discrimination processes, lower levels of social agency, recurrent violent cycles arousals in the community, among other consequences. Вплив насильства серед молоді спричинено колективним страхом. Індивідуальні стратегії копінгу -механізми подолання молоддю ознак посттравматичного стресу (ПТСР), що виміряні індивідуально, проте розглядаються на колективному рівні та ідентифікуються як ознаки такого стресу в суспільстві. Соціальна вразливість як передвісник довкільного контексту багатофакторного насильства є основними психологічними механізмами, котрі виявляються Моделлю діагностики ефективності вразливості (DOVE-8) як ті фактори, що узасаднюють цикли насильства. Пріоритетом для цієї діагностичної моделі є вивчення конструкцій та їх асоціацій у здатності молоді ефективно функціонувати як колективне утворення. Модель DOVE-8 стверджує, що підлітки, які працюють зі специфічним або широко розповсюдженим страхом у сценаріях насильства, вдосконалюють певні стратегії допінг-подолання, який ще більше зміцнює колективний страх. Поступово встановлюється вплив останнього на якість життя, що спричинює нездорові психічні стани та негативні соціальні відносини, які консолідують колективну нездатність ефективно функціонувати. Крім того, були виявлені певні асоціативні зв’язки між значним упливом злочинів і вищезгаданими емпіричними конструкціями, які задіюють дослідницький інструментарій для прояснення перебігу основних страхів. Механізми подолання та молодіжні показники перекладені на соціальну неефективність, зокрема таку як низька згуртованість, толерантність, участь і повага до закону і соціальних норм. Те, що допомагає молоді справитися з вищезгаданими страхами можна пояснити когнітивними та фізичними стратегіями. Декілька ознак посттравматичного стресу можуть сприяти фізіологічному збудженню, який виникає після емоційного або афективного подолання при насильницьких стимулах чи кримінальних подіях. І все це стає передвісником страху злочину, також відомого як соціальна тривога, особливо серед молодіжних громад з високою соціально-економічною і культурною вразливістю. Когнітивне зіткнення контексту насильства викликає зростання ризику сприйняття здебільшого у привілейованих з низькою вразливістю групах з критичними наслідками для здоров’я. Воднораз доведено, що непотрібні високі витрати для подолання очікуваних злочинів у приватній безпеці на рівні домогосподарств, а також стратегії подолання стресової боротьби, а саме шляхом відбору інформації, унеможливлення розвою процесів дискримінації, підвищення соціальної згуртованості і нейтралізації природної реакції на залякування, що впливає на скоєння злочину, саме цей фактор є першорядним у применшенні кримінального широкомасштабного або суто емоційного страху. Безсумнівно, цей тип страху не був виявлений в обстежуваних групах з високою вразливістю. Сприйняття ризику було специфічним страхом, що часто зустрічається у молодіжних групах з низькою вразливістю. Як різноманітні типи страхів - специфічний (сприйняття ризику) і поширений (соціальна тривожність та страх злочину) - поєднуються у гетерогенному молодіжному гурті, зменшуючи колективну ефективність: а) сприяють слабкій згуртованості, б) низькій толерантності, в) процесам дискримінації, г) нижчим рівням соціального агентства, д) періодичним збудженням насильницьких циклів у громаді, та ін.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/36089
Розташовується у зібраннях:Психологія і суспільство 2019. - № 2 (76)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Чавес-Вальдес.pdf490.99 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.