Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/34028Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Клапків, Юрій МихайловичКлапків, | - |
| dc.contributor.author | Klapkiv, Yurij | - |
| dc.contributor.author | Клапкив, Юрий Михайлович | - |
| dc.date.accessioned | 2019-05-29T13:47:14Z | - |
| dc.date.available | 2019-05-29T13:47:14Z | - |
| dc.date.issued | 2019 | - |
| dc.identifier.citation | Клапків, Ю. (2019) Раціональність та ірраціональність споживача страхової послуги. Фінансово-кредитні системи в умовах зміни ділових циклів: Міжн. наук.-практ. Інтернет-конф. (Київ, 15 травня 2019 р.): тези доп., Київ. нац. торг.-екон. ун-т., с.119-122. | uk_UA |
| dc.identifier.isbn | 978–966–629–938–6 | - |
| dc.identifier.other | http://doi.org/10.31617/k.knute.2019-05-15.01 | - |
| dc.identifier.uri | http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/34028 | - |
| dc.description | Такий підхід, проявляється при зростанні інтересу клієнтів до страхових продуктів, що захищають їх від обраного ризику одразу після реалізації цих ризиків у їх інформаційному просторі чи серед близьких їм осіб. Часто цього досить для суб'єктивно визнання загрози. В свою чергу, це призводить до ситуації за якої малоймовірна подія зосереджує на собі основну увагу. Клієнт же надає більшу вагу реалізованим збиткам що потрапили в його інформаційний простір, ніж це ризикам що мають вищу імовірність у його ситуації. Підводячи підсумок, можна зробити висновок, що підхід до споживача, як до людини розумної, всі дії якої спрямовані на задоволення потреб і прагнення до досягнення максимальної вигоди із своїх рішень та обраних альтернатив є мало ефективним. Обумовлено це відсутністю комплектної інформації щодо реальних загроз та обмежені пізнавальні можливості в умовах невизначеності, в яких живе і приймає рішення покупець. Отже, що рішення щодо набуття страхової послуги приймаються як під впливом раціональних чинників, як і нераціональних. Поряд із економічними факторами, такими як вартість страхового захисту і доходами споживачів, важливими є такі аспектів, як поінформованість про загрози, сприйняття часу та страхова свідомість, які і визначають поведінку споживачів на ринку страхових послуг. Список використаних джерел 1. Клапків Л. М. Біхевіористична теорія на страховому ринку //Формування ринкових відносин в Україні. – 2016. – № 8. – С. 31-34. 2. Kaigorodova G., Alyakina D., Pyrkova G., Mustafina A. and Trynchuk V. Investment activity of insurers and the state economic growth //Montenegrin Journal of Economics. – Vol. 14. – №4. – 2018. – С.109-123. 3. Клапків Ю. Спрямування інституціонального розвитку ринку страхування життя в Україні [Текст] // Світ фінансів. – 2016. – Вип. 1. – С. 206-214. 122 4.Katona G. Psychological Economics. Amsterdam–London–New York: Elsevier Scientific Publishing Company. – 1975. 5. Wicka A., Świstak J. "Homo sapiens oeconomicus, Homo oeconomicus – czy ubezpieczenia kupujemy w oparciu o tylko racjonalne czynniki?". Finanse, Rynki Finansowe, Ubezpieczenia. – № 5 (2). – S.403- 411. 6.Черняк Я., Клапків Л. Детермінанти розвитку інновацій у страховому бізнесі // Інноваційна економіка. – 2018. – №1-2. – С.182 – 188. 7.Тринчук В. В. Особливості збутової політики компаній з страхування життя // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2009. – Вип. 113-114. – С. 35-39. 8. Кукурудз О., Попова М., Тринчук В. Літературний product placement як метод впливу на цільову аудиторію страховика //Финансовые услуги. – 2017. – № 5. – С. 24-31. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Страхові послуги відносяться до інструментів, що відповідають за задоволення однієї з основних потреб людини, а саме в потреби в безпеці. В сучасному світі ця потреба реалізується через підтримання стабільності соціального рівня сім’ї та майнового стану. Згідно з ієрархією потреб, А. Маслоу потреба в безпеці розміщена на другій позиції піраміди потреб одразу після фізіологічних. Окрім того страхові послуги певною мірою кореспондують із наступними потребами як елемент підтримання відповідного рівня в суспільстві. Теоретично, фізична особа повинна прагнути до придбання різноманітного страхового захисту, як інструменту, що дозволяють йому керувати певними ризиками, які їй загрожують [1]. Реалізація ризику може принести негативні наслідки, що впливають як на майновий стан, так і на перспективи функціонування сім'ї чи фірми. На практиці, ситуація виглядає дещо по-іншому. Фізичні особи, в основному, набувають страхові послуги із обов’язкових видів страхування, домінуючим із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Такі страхові послуги купляються в зв'язку з існуванням страхового примусу і займають лідируючи позиції в витратах клієнтів на страховий захист. | uk_UA |
| dc.description.sponsorship | Схильність до набуття страхового захисту із добровільних видів страхування, ґрунтується на основі діагностики потреб покупців але залежить від багатьох чинників [2]. Вважається, що передусім від економічних, таких як вартість страхової послуги та доходи споживачів, але неекономічні чинники - такі як ставлення до ризику, втрат чи сприйняття часу, також обумовлюють попит на страхові послуги [3]. Значний відсоток рішень про придбання страхової послуги, має місце під впливом емоцій, як позитивних, таких як захват чи радість викликана можливістю володіти чи отримувати. Емоційна складова часто домінує при дистрибуції накопичувального страхування життя, що використовується і недобросовісними фінансистами. Водночас, не менш важливу роль відіграють і такі емоції як, страх чи занепокоєння про майбутнє. Саме ці емоції випереджують раціональні міркування та визначають дії чи бездіяльність споживача. Адже, значний відсоток рішень приймаються ірраціонально. Вважається, що сучасна людина живе в суспільстві ризику та є більше емо-сапієнс (людина емоційна), ніж людина розумна (homo sapiens) [4]. Поведінкова економіка визначає імпульсивну поведінку найбільш типовою для фізичної особи, а не свідомий вибір, адже дія відбувається під впливом моменту. А жоден момент не можна вважати повністю раціональним [5]. При розгляді споживача як раціональної особистості, слід врахувати і значення емоції, в першу чергу страху чи тривожності, або навіть гніву [6]. Емоції можуть мати істотний вплив на прийняття рішення при укладанні страхового договору [7]. Люди, поставши перед певним вибором, шукають у своїй пам'яті факти і ситуації, які могли б бути актуальними для прийняття поточного рішення[8]. | uk_UA |
| dc.publisher | Київ. нац. торг.-екон. ун-т. | uk_UA |
| dc.subject | РАЦІОНАЛЬНІСТЬ ТА ІРРАЦІОНАЛЬНІСТЬ СПОЖИВАЧА СТРАХОВОЇ ПОСЛУГИ | uk_UA |
| dc.title | РАЦІОНАЛЬНІСТЬ ТА ІРРАЦІОНАЛЬНІСТЬ СПОЖИВАЧА СТРАХОВОЇ ПОСЛУГИ | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | Тези доповідей | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Збірник тез доповідей міжна конф 14_05_2019.pdf | Клапків, Ю. (2019) Раціональність та ірраціональність споживача страхової послуги. Фінансово-кредитні системи в умовах зміни ділових циклів: Міжн. наук.-практ. Інтернет-конф. (Київ, 15 травня 2019 р.): тези доп., Київ. нац. торг.-екон. ун-т., с.119-122. | 1.74 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.