Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/34028
Назва: РАЦІОНАЛЬНІСТЬ ТА ІРРАЦІОНАЛЬНІСТЬ СПОЖИВАЧА СТРАХОВОЇ ПОСЛУГИ
Автори: Клапків, Юрій МихайловичКлапків,
Klapkiv, Yurij
Клапкив, Юрий Михайлович
Ключові слова: РАЦІОНАЛЬНІСТЬ ТА ІРРАЦІОНАЛЬНІСТЬ СПОЖИВАЧА СТРАХОВОЇ ПОСЛУГИ
Дата публікації: 2019
Видавництво: Київ. нац. торг.-екон. ун-т.
Бібліографічний опис: Клапків, Ю. (2019) Раціональність та ірраціональність споживача страхової послуги. Фінансово-кредитні системи в умовах зміни ділових циклів: Міжн. наук.-практ. Інтернет-конф. (Київ, 15 травня 2019 р.): тези доп., Київ. нац. торг.-екон. ун-т., с.119-122.
Короткий огляд (реферат): Страхові послуги відносяться до інструментів, що відповідають за задоволення однієї з основних потреб людини, а саме в потреби в безпеці. В сучасному світі ця потреба реалізується через підтримання стабільності соціального рівня сім’ї та майнового стану. Згідно з ієрархією потреб, А. Маслоу потреба в безпеці розміщена на другій позиції піраміди потреб одразу після фізіологічних. Окрім того страхові послуги певною мірою кореспондують із наступними потребами як елемент підтримання відповідного рівня в суспільстві. Теоретично, фізична особа повинна прагнути до придбання різноманітного страхового захисту, як інструменту, що дозволяють йому керувати певними ризиками, які їй загрожують [1]. Реалізація ризику може принести негативні наслідки, що впливають як на майновий стан, так і на перспективи функціонування сім'ї чи фірми. На практиці, ситуація виглядає дещо по-іншому. Фізичні особи, в основному, набувають страхові послуги із обов’язкових видів страхування, домінуючим із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Такі страхові послуги купляються в зв'язку з існуванням страхового примусу і займають лідируючи позиції в витратах клієнтів на страховий захист.
Опис: Такий підхід, проявляється при зростанні інтересу клієнтів до страхових продуктів, що захищають їх від обраного ризику одразу після реалізації цих ризиків у їх інформаційному просторі чи серед близьких їм осіб. Часто цього досить для суб'єктивно визнання загрози. В свою чергу, це призводить до ситуації за якої малоймовірна подія зосереджує на собі основну увагу. Клієнт же надає більшу вагу реалізованим збиткам що потрапили в його інформаційний простір, ніж це ризикам що мають вищу імовірність у його ситуації. Підводячи підсумок, можна зробити висновок, що підхід до споживача, як до людини розумної, всі дії якої спрямовані на задоволення потреб і прагнення до досягнення максимальної вигоди із своїх рішень та обраних альтернатив є мало ефективним. Обумовлено це відсутністю комплектної інформації щодо реальних загроз та обмежені пізнавальні можливості в умовах невизначеності, в яких живе і приймає рішення покупець. Отже, що рішення щодо набуття страхової послуги приймаються як під впливом раціональних чинників, як і нераціональних. Поряд із економічними факторами, такими як вартість страхового захисту і доходами споживачів, важливими є такі аспектів, як поінформованість про загрози, сприйняття часу та страхова свідомість, які і визначають поведінку споживачів на ринку страхових послуг. Список використаних джерел 1. Клапків Л. М. Біхевіористична теорія на страховому ринку //Формування ринкових відносин в Україні. – 2016. – № 8. – С. 31-34. 2. Kaigorodova G., Alyakina D., Pyrkova G., Mustafina A. and Trynchuk V. Investment activity of insurers and the state economic growth //Montenegrin Journal of Economics. – Vol. 14. – №4. – 2018. – С.109-123. 3. Клапків Ю. Спрямування інституціонального розвитку ринку страхування життя в Україні [Текст] // Світ фінансів. – 2016. – Вип. 1. – С. 206-214. 122 4.Katona G. Psychological Economics. Amsterdam–London–New York: Elsevier Scientific Publishing Company. – 1975. 5. Wicka A., Świstak J. "Homo sapiens oeconomicus, Homo oeconomicus – czy ubezpieczenia kupujemy w oparciu o tylko racjonalne czynniki?". Finanse, Rynki Finansowe, Ubezpieczenia. – № 5 (2). – S.403- 411. 6.Черняк Я., Клапків Л. Детермінанти розвитку інновацій у страховому бізнесі // Інноваційна економіка. – 2018. – №1-2. – С.182 – 188. 7.Тринчук В. В. Особливості збутової політики компаній з страхування життя // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2009. – Вип. 113-114. – С. 35-39. 8. Кукурудз О., Попова М., Тринчук В. Літературний product placement як метод впливу на цільову аудиторію страховика //Финансовые услуги. – 2017. – № 5. – С. 24-31.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/34028
ISBN: 978–966–629–938–6
Розташовується у зібраннях:Тези доповідей

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Збірник тез доповідей міжна конф 14_05_2019.pdfКлапків, Ю. (2019) Раціональність та ірраціональність споживача страхової послуги. Фінансово-кредитні системи в умовах зміни ділових циклів: Міжн. наук.-практ. Інтернет-конф. (Київ, 15 травня 2019 р.): тези доп., Київ. нац. торг.-екон. ун-т., с.119-122.1.74 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.