DSpace Collection:http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/330542024-03-28T10:07:07Z2024-03-28T10:07:07ZМодель розподілу бюджетних і запозичених коштів на програми розвитку Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТОПорохня, ВасильОстапенко, Олександрhttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/337752019-05-22T13:36:01Z2018-01-01T00:00:00ZTitle: Модель розподілу бюджетних і запозичених коштів на програми розвитку Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО
Authors: Порохня, Василь; Остапенко, Олександр
Abstract: Зазначено, що бюджетна політика забезпечення ЗСУ не має достатнього сучасного механізму вирішення оптимального бюджетного планування,
який би прогнозував можливий стан виконання статей бюджету і здійснював
наближення фінансових процесів до стандартів НАТО. Обґрунтовано, що це
стає причиною відсутності застосування конкретного математичного апарату
прогнозування й оптимізації бюджетних процесів для оцінювання та аналізу
використання бюджету з урахуванням ймовірнісного фактора.
Розроблено модель управління процесами використання бюджетних і
запозичених коштів на програми розвитку ЗСУ відповідно до стандартів
НАТО, яка враховує рівні перспективного розвитку програм та ймовірність їх
забезпечення. Наголошено, що, відповідно до одержаних результатів, Міністерство оборони України отримало інструмент і механізм пошуку оптимальних рішень, який побудований на основі оцінювання очікуваного виконання основного кошторису ЗСУ за видатками та подається за сценаріями як песимістичний, найбільш вірогідний і оптимістичний, що враховує можливі наслідки недовиконання та збільшує ефективність його використання.
Доведено, що оптимізація процесів бюджетування ЗСУ свідчить, що
вагомий внесок у знаходження найбільш гарантованого вибору фінансування
головних програм ЗСУ здійснюють ймовірність виконання бюджету і його направленість на запобігання гнучкості воєнної доктрини в умовах ведення бойових дій та дотримання стандартів НАТО при розподілі коштів на програми.
Вказано, що у цьому полягає загальна економічна й військова оборонна
ефективність прийнятих рішень.
Констатовано, що результатом оцінювання ефективності діяльності
ЗСУ на основі функції корисності та когнітивної моделі стала модель управління процесами використання бюджетних і запозичених коштів на програми
розвитку ЗСУ відповідно до стандартів НАТО, яка враховує рівні перспективного розвитку програм та ймовірність їх забезпечення, що впливає на взаємодію показників планування і виконання бюджетного процесу ЗСУ та підвищує ефективність оборонної реформи в Україні. Уточнено, що їх практичне
використання допомагає наблизитися до стандартів НАТО в бюджетному забезпеченні й дає змогу прогнозувати недовиконання бюджету в умовах ризику його використання.2018-01-01T00:00:00ZСвітова інтелектуальна економіка: особливості визначення та оцінки в контексті сталого розвиткуОрловська, ЮліяДригола, Крістінаhttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/337742019-05-22T13:29:43Z2018-01-01T00:00:00ZTitle: Світова інтелектуальна економіка: особливості визначення та оцінки в контексті сталого розвитку
Authors: Орловська, Юлія; Дригола, Крістіна
Abstract: Досліджено проблему визначення поняття «інтелектуальна економіка». З’ясовано сутність економіки знань та економіки, заснованої на знаннях,
і описано схожість та відмінність цих категорій. Проаналізовано підходи західних і вітчизняних вчених до встановлення особливостей визначення інтелектуальної економіки. Виявлено зв’язок інтелектуальної економіки з концепцією сталого розвитку як пріоритетного напряму розвитку. Визначено сутність
інтелектуальної економіки та її основних учасників, які формують структуру
світової інтелектуальної економіки. Досліджено фактори впливу на інтелектуальну економіку через використання міжнародних індексів, що характеризують діяльність кожного учасника цієї системи. Запропоновано підхід до
оцінки стану світової інтелектуальної економіки на основі інтегрального індексу інтелектуальної економіки, який складається з п’яти міжнародних індексів, зведених до єдиної інформаційної системи координат. Застосовано метод експертних оцінок при визначенні вагових коефіцієнтів кожного міжнародного індексу в складі інтегрального індексу інтелектуальної економіки. Розраховано інтегральний індекс інтелектуальної економіки для певних центрів формування структури інтелектуальної економіки: США, Японії, Польщі, Китаю, Індії, Росії й України. Обґрунтовано доцільність подальшого дослідження учасників і структури світової інтелектуальної економіки.2018-01-01T00:00:00ZМіжнародні стандарти інклюзивного розвитку як основа формування ефективної економічної політики державиМанцуров, ІгорМанцуров, ДмитроХрапунова, Янаhttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/337732019-05-22T13:26:10Z2018-01-01T00:00:00ZTitle: Міжнародні стандарти інклюзивного розвитку як основа формування ефективної економічної політики держави
Authors: Манцуров, Ігор; Манцуров, Дмитро; Храпунова, Яна
Abstract: До певної міри узагальнено розробки авторів у галузі інтегрального
оцінювання стану та динаміки економічного розвитку України. Підсумовано ці багаторічні дослідження та окреслено мету статті як концептуальне визначення інклюзивного зростання у форматі його трактування впливовими міжнародними організаціями, оцінювання відповідності стану економіки і соціальної сфери України стандартам інклюзивного зростання та розроблення на цій основі заходів державної політики, реалізація яких сприятиме подоланню кризових явищ в економіці країни і протидії глобальним викликам сьогодення. Зазначено, що особливий інтерес викликає аналіз нових підходів до протидії цим викликам, розроблених міжнародною спільнотою у форматі реалізації концепції інклюзивного зростання. Найбільш концентровано ці підходи викладено у програмному документі Ради ОЕСР, який має назву «Нові підходи до протидії економічним викликам» (англ. – New Approaches to Economic Challenges – NAEC) та формує
важливий системний процес, спрямований на розроблення і послідовне поліпшення аналітичної діяльності та інструментарію, які мають використовуватися міжнародними організаціями й урядами окремих країн з метою вирішення питань, окреслених вище.
На основі використання методу головних компонент удосконалено методологію оцінювання стану економіки і соціальної сфери України та здійснено аналіз відповідності цього стану міжнародним стандартам інклюзивного
розвитку.
За результатами аналізу зроблено важливий концептуальний висновок
щодо невідповідності нині діючої моделі економічної поведінки України викликам сьогодення, що, відповідно, призводить до такого стану економіки і
соціальної сфери України, якому властиві ознаки «патологічності» та «токсичності».
За результатами багатовимірного оцінювання стану економіки України
розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення державної економічної політики, реалізація якої, на думку авторів, сприятиме досягненню стандартів сталого інклюзивного розвитку.2018-01-01T00:00:00ZМіжнародні товарні ринки: лібералізм проти дирижизму (актуалізація поглядів ДЖ. М. Кейнса)Волмут, Карлhttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/337722019-05-22T13:22:08Z2018-01-01T00:00:00ZTitle: Міжнародні товарні ринки: лібералізм проти дирижизму (актуалізація поглядів ДЖ. М. Кейнса)
Authors: Волмут, Карл
Abstract: Здійснено порівняння слабких та сильних форм глобального управління сировинними ринками шляхом зіставлення «Програми прозорості» й
«Програми структурних реформ». Зазначено, що Дж. М. Кейнс тривалий час
науково досліджував товарні ринки, спекуляцію і запаси, ринки форвард та
буферні запаси тощо. Вказано, що також він практикував комерційну торгівлю на різних товарних ринках і в післявоєнний період долучився до розробки
ICU / ITO (Міжнародного клірингового союзу / Міжнародної торгової організації), які містять детальні положення про створення глобального управління
на товарних ринках. Наголошено, що цей вчений дуже зацікавився вивченням зв’язку між ціновою нестабільністю сировини та її впливом на глобальну
макроекономіку, але він також доводив, що належне регулювання товарних ринків і секторів позитивно вплине на загальну стабільність та розвиток у світі. Уточнено, що Дж. М. Кейнс обґрунтував, що сильне глобальне управління
має базуватися на простих, чітких, ефективних, узгоджених і обов’язкових
правилах. Наголошено, що у контексті сировини «Програма прозорості» обговорюється часто, але вона є доволі слабкою формою глобального управління, тоді як «Програма структурних реформ» представляє доволі сильну
форму глобального управління ресурсними секторами. Зауважено, що «Програма прозорості» докладно розглядається в цій статті, а «Програма структурних реформ» – у розділі «Висновки та перспективи», але вона потребує
подальшої розробки у наступній статті.2018-01-01T00:00:00Z