Модель фінансування вищої освіти в Україні: зміна пріоритетів

Abstract

Вступ. Вища освіта є одним із найважливіших пріоритетів суспільного розвитку. В Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 рр. зазначено, що в Україні діє неефективна система вищої освіти, що, насамперед, зумовлено недостатнім обсягом фінансування галузі. Застосовувана протягом тривалого часу модель фінансування вищої освіти мала низку системних недоліків, тому виявилася неефективною, що ускладнило процес підготовки сучасних фахівців. Заклади вищої освіти країни постійно відчувають нестачу фінансових ресурсів для забезпечення повноцінного поточного функціонування; у більшості з них практично відсутні кошти для розвитку власної матеріально-технічної бази, стимулювання кращих результатів роботи педагогічного персоналу, участі в освітньо-науковому міжнародному співробітництві. Вирішення цих проблем потребує запровадження нових підходів у процес фінансового забезпечення закладів вищої освіти.

Мета – відстежити зміну пріоритетів у фінансуванні вищої освіти, порівняти застосовувані в Україні моделі фінансування закладів вищої освіти, визначити їх недоліки і переваги, обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення чинної моделі бюджетного фінансування закладів вищої освіти з урахуванням кращої зарубіжної практики.

Результати. Наведено дані щодо розподілу обсягів фінансування вищої освіти між їх джерелами у країнах, що належать до Організації економічного співробітництва та розвитку; динаміку частки видатків на вищу освіту з Державного бюджету України у видатках на освіту і сукупних видатках, а також у ВВП. Зроблено висновок щодо недостатніх обсягів фінансування сфери освіти. Проаналізовано підходи щодо визначення змісту і механізмів фінансування вищої освіти. Відстежено зміну пріоритетів у фінансуванні вищої освіти в Україні, виокремлено основні недоліки і переваги застосовуваних моделей фінансування. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинної формульної моделі бюджетного фінансування закладів вищої освіти з урахуванням кращої зарубіжної практики.

Висновки. Фінансування вищої освіти безпосередньо впливає на ефективність функціонування галузі і досягнення стратегічних орієнтирів її розвитку. В умовах воєнного стану питання фінансового забезпечення набувають особливої гостроти й актуальності внаслідок гострої нестачі бюджетних ресурсів. Зазначено, що модель фінансування закладів вищої освіти має бути зрозумілою, прозорою і диверсифікованою, а державне фінансування має базуватися на формульному підході, який враховує кінцеві результати роботи ЗВО. Запропоновано доповнити формулу розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти показниками, які згруповано за такими напрямами: фінансове середовище, академічне середовище, технології й інноваційність, студентські гуртожитки. Акцентовано на необхідності реального втілення принципу фінансової автономії українських університетів, яка передбачає, зокрема, диверсифікацію фінансових ресурсів і широке залучення альтернативних джерел. Introduction. Higher education is always one of the most important priorities of social development. In the Strategy for the Development of Higher Education in Ukraine for 2022-2032, it is noted that Ukraine has an ineffective system of higher education, which, first of all, is due to insufficient funding of the industry. The long-term model of financing higher education had a number of systemic flaws and therefore proved to be ineffective, which complicated the process of training modern specialists. Institutions of higher education in the country constantly experience a lack of financial resources to ensure full-fledged current functioning; most of them have practically no funds for the development of their own material and technical base, stimulation of better results of the work of the teaching staff, participation in educational and scientific international cooperation. Solving these problems requires the introduction of new approaches to the process of financial provision of higher education institutions.

The purpose of the article is track the change in priorities in financing higher education, compare the financing models of higher education institutions used in Ukraine, determine their shortcomings and advantages, justify proposals for improving the current model of budgetary financing of higher education institutions, taking into account the best foreign practices.

Results. The data on the distribution of higher education financing volumes among their sources in the countries that are part of the Organization for Economic Cooperation and Development are presented; the dynamics of the share of expenditures on higher education from the state budget of Ukraine in expenditures on education and aggregate expenditures of the state budget, as well as in GDP. A conclusion was made regarding the insufficient amount of funding in the field of education. Approaches to determining the content and financing mechanisms of higher education are analyzed. The change of priorities in the financing of higher education in Ukraine is tracked, the main shortcomings and advantages of the used financing models are highlighted. Suggestions for improving the current formulaic model of budget financing of higher education institutions, taking into account the best foreign practice, have been formulated.

Conclusions. Financing of higher education directly affects the efficiency of the industry and the achievement of strategic guidelines for its development. In the conditions of martial law, the issue of financial support becomes particularly acute and urgent due to the acute shortage of budgetary resources. It is noted that the model of financing higher education institutions should be clear, transparent and diversified, and state financing should be based on a formulaic approach that takes into account the final results of higher education. It is proposed to supplement the formula for the distribution of state budget expenditures on higher education among institutions of higher education with indicators grouped according to the following directions: financial environment, academic environment, technology and innovation, student dormitories. Emphasis is placed on the need for a real implementation of the principle of financial autonomy of Ukrainian universities, which includes, in particular, the diversification of financial resources and the broad involvement of alternative sources.