Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/37666
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКозюк, Віктор Валерійович-
dc.contributor.authorІвашук, Юрій Петрович-
dc.date.accessioned2020-03-08T18:23:31Z-
dc.date.available2020-03-08T18:23:31Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationКозюк В., Івашук Ю. Поведінкові основи побудови самостимулюючих екорежимів / Віктор Козюк, Юрій Івашук // Економічна теорія. – 2019. – С. 29-41.uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/37666-
dc.descriptionОбґрунтовано, що в короткостроковому періоді потенційно успішними будуть саме ті інструменти екологічної політики, котрі ґрунтуватимуться на використанні залучення індивідів до отримання благ від реалізації такої політики та підштовхування їх. У довгостроковому періоді покращення ситуації в царині пропозиції екологічних благ може ґрунтуватись на змінах в преференціях, котрі не завжди жорстко обумовлені рівнем доходу, зокрема екологічна політика повинна бути причетною до тих змін в інституційній якості та освіті, які були б релевантні змінам у преференціях.uk_UA
dc.description.abstractНа основі проведеного поведінкового експерименту розглянуто ефективність самостимулюючих екологічних режимів у неусталених економічних системах. Показано, що раціональний вибір як методологічна основа не завжди є достатньою передумовою для розробки дієвих екологічних режимів. Обґрунтовано, що початковий рівень добробуту може обумовлювати преференції економічних суб’єктів щодо екологічних благ. Відзначено, що в умовах низької пріоритетності суспільного добробуту та екології, на індивідуальному рівні відсутні підстави вважати, що колективні дії щодо збільшення пропозиції екологічних благ будуть успішними. Виявлено, що потенціал реплікації альтруїстичних стратегій є доволі слабким, і вони майже цілковито нівелюються рентозагарбницькою поведінкою, при цьому колективні дії не генерують належний емерджентний порядок, в рамках якого опортуністична поведінка підпадала б під суворіші обмеження. Загалом, результати експерименту засвідчують про посилення ефекту розриву між індивідуальним раціональним рентозагарбницьким вибором і колективним результатом, що призводить до деградації екології, що відповідно ставить під сумнів доцільність створення децентралізованого механізму з фінансування блага "чиста екологія" в Україні. Обґрунтовано, що в короткостроковому періоді потенційно успішними будуть саме ті інструменти екологічної політики, котрі ґрунтуватимуться на використанні залучення індивідів до отримання благ від реалізації такої політики та підштовхування їх. У довгостроковому періоді покращення ситуації в царині пропозиції екологічних благ може ґрунтуватись на змінах в преференціях, котрі не завжди жорстко обумовлені рівнем доходу, зокрема екологічна політика повинна бути причетною до тих змін в інституційній якості та освіті, які були б релевантні змінам у преференціях.uk_UA
dc.publisherЕкономічна теорія. – 2019. – С. 29-41.uk_UA
dc.subjectМета дослідження – на основі поведінкового експерименту вивчити потенціал механізмів, що, окрім ринкової природи, включають варіант альтруїстичної вмотивованості до підтримки екологічної рівноваги, зокрема перевірки готовності економічних суб’єктів фінансово підтримувати суспільне благо "чиста екологія", а також перевірити рівень початкового лояльного ставлення до рентоорієнтованої поведінки, що може мати мультиплікаційний ефект в умовах відкритої гри – коли кожен учасник спостерігає за тактикою іншого.uk_UA
dc.subjectКлючові слова: поведінковий експеримент, суспільні блага, екологічний режим, раціональний вибір, преференції економічних суб’єктів.uk_UA
dc.titleПоведінкові основи побудови самостимулюючих екорежимів.uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Козюк В., Івашук Ю. ET_19_4_29_uk.pdf636.52 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.