Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/37664| Назва: | Незалежність центробанків, інфляція та фрагментаризація суспільства в постсоціалістичних країнах. |
| Автори: | Козюк, Віктор Валерійович |
| Ключові слова: | Фрагментаризація суспільства (відсутність соціальної злагоди, приховані чи явні конфлікти у суспільстві, полярні інтереси соціальних груп тощо) може розглядатись як драйвер перманентних провалів у боротьбі з інфляцією. Можна висунути гіпотезу, що така фрагментаризація унеможливлює послідовність у реалізації монетарної політики, розширяє зону конфлікту між нею й фіскальною політикою, закладає політико-інституціональне підґрунтя під слабкість центробанку дотримуватися мандата чи взагалі реалізовувати стратегію максимізації соціального добробуту. Відповідно, актуальним є з’ясування того, наскільки постсоціалістичні країни правлять за підтвердження традиційного погляду на зв’язок між незалежністю центробанків та інфляцією і як фактор соціальної фрагментації зумовлює відхилення інфляційних результатів від тих, які теоретично передбачаються на основі стандартного погляду на обернений зв’язок між інфляцією й автономією монетарних органів. Ключові слова: незалежність центробанків, інфляція, фрагментаризація суспільства, якість інститутів, постсоціалістичні країни. |
| Дата публікації: | 2019 |
| Видавництво: | Журнал Європейської економіки. – 2019. – Том 18 (№ 2 (69)). – С. 167-186. |
| Бібліографічний опис: | Козюк В. Незалежність центробанків, інфляція та фрагментаризація суспільства в постсоціалістичних країнах // Журнал Європейської економіки. – 2019. – Том 18 (№ 2 (69)). – С. 167-186. |
| Серія/номер: | Ринок фінансово-банківських послуг; |
| Короткий огляд (реферат): | Посткризова література концентрується на проблемі низькоінфляційної економіки, для якої традиційні фактори макроекономічної стабільності, такі як незалежність центробанку, начебто не є значущими. Обґрунтовано, що необхідно визначити, чи адекватний такий підхід до постсоціалістичних економік, для яких характерна поява євроінтеграційного вододілу між інституціональними траєкторіями розвитку, і чи може факт фрагментаризації суспільства бути поясненням відхилення від традиційно передбачуваного оберненого зв’язку між рівнем незалежності центробанку та інфляцією. На прикладі 22 постсоціалістичних країн встановлено, що: простежується обернений (традиційний) зв’язок між рівнем незалежності центробанків й інфляцією; щільність такого зв’язку суттєво не зменшується в умовах зниження інфляції за останній період; рівень розвитку демократії сприяє вибору на користь більш незалежних центробанків; рівень соціальної конфліктності привносить інфляційну нестабільність і при цьому призводить до браку консенсусу щодо більш незалежних центробанків. Пояснено, що випадок із вищим рівнем незалежності центробанку та вищою інфляцією (Україна), порівняно із середніми по 22 країнах, характеризується чи не найвищим рівнем фрагментаризації суспільства. На основі цього зроблено висновок про те, що інститут незалежності центробанку спирається на неформальні політичні правила поведінки, спонуки до підтримання яких коріняться у характері соціальних напружень. |
| Опис: | Базова гіпотеза статті передбачала, що для постсоціалістичних країн з огляду на інституціональні траєкторії їхнього розвитку має підтверджуватися традиційний погляд щодо характеру зв’язку між рівнем незалежності центробанків й інфляцією. У разі негативної девіації (більш незалежний центробанк, вища інфляція) фрагментаризація суспільства як джерело політичної нестабільності та, відповідно, причина непослідовної макроекономічної політики може бути поясненням. Факт євроінтеграції варто вважати потужним вододілом між інституціональними траєкторіями центробанків у постсоціалістичних країнах, ступінь же такої інтеграції також має вплив на розбіжності в механізмах інфляційного процесу в розрізі країн, які орієнтуються на ЄС і які – ні. З емпіричної точки зору простежується чіткий обернений зв’язок між рівнем незалежності центробанків та інфляцією для 22 постсоціалістичних країн Європи, як це, власне, передбачає традиційний погляд на проблему. В ході дослідження виявлено, що чи не найвищий показник фрагментаризації суспільства спостерігається в Україні, яка є девіацією від традиційного погляду на зв’язок між рівнем незалежності центробанку й інфляцією. У сукупності це означає, що соціальні конфлікти, які виражаються полярними позиціями соціальних акторів, мають істотний вплив на результативність макроекономічної політики, а формальна незалежність центробанку не завжди слугує гарантією успішної дезінфляції, хоча у більшості випадків успішного підтримання цінової стабільності вона відігравала важливу роль. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/37664 |
| Розташовується у зібраннях: | Статті |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Козюк В. ЖЄЕ_2019_Том 18(№2(69)) 1386-2689-1-SM (3).pdf | 285.24 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.