Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/37663
Назва: Таргетування інфляції в країнах з середніми та низькими доходами: традиційні дилеми та посткризові виклики.
Автори: Козюк, Віктор Валерійович
Ключові слова: Показати зміни в поглядах на інфляційне таргетування в країнах з ринками, що формуються, а також виокремити ключові виклики цьому режиму в світлі їх економічного та фінансового розвитку, а також в контексті глобальної інтеграції.
Ключові слова: інфляційне таргетування, центральні банки, монетарна політика, цінова стабільність, шоки пропозиції, країни з ринками, що формуються.
Дата публікації: 2019
Видавництво: Світ фінансів. – 2019. – № 2(59). – С. 8-22.
Бібліографічний опис: Козюк В. Таргетування інфляції в країнах з середніми та низькими доходами: традиційні дилеми та посткризові виклики / В. Козюк // Світ фінансів. – 2019. – № 2(59). – С. 8-22.
Короткий огляд (реферат): Досліджено питання імплементації режиму інфляційного таргетування в країнах з ринками, що формуються. Подальші дослідження в цьому напрямку актуалізовані викликами реалізації таргетування інфляції в складному макроекономічному й інституціональному середовищі. Спираючись на огляд робіт з питань теорії і практики реалізації монетарного режиму, виокремлено низку ключових узагальнень. Зокрема, проведено узагальнення основних сучасних тенденцій довкола реалізації політики інфляційного таргетування в країнах з ринками, що формуються. Виокремлено кілька принципових царин, довкола яких точаться найбільші дискусії і де має місце істотний прогрес в ефективності монетарної політики: зв’язок цінової та курсової стабільності; проблема реакції на шоки пропозиції; інституціональні драйвери відхилення від цілей; поєднання інфляційного таргетування з макропруденційною політикою. Стверджується, що чим швидше країна просувається на шляху реформ, тим більше послаблюється зв’язок між ціновою та курсовою стабільністю, а шоки умов торгівлі більше нагадують шоки на боці пропозиції. Водночас констатується, що центробанки країн з ринками, що формуються, не можуть оптимально ігнорувати такі шоки через характер інфляційних очікувань. Реакція на шоки пропозиції буде тим менш про-циклічною, чим більшою мірою центробанки користуються довірою, а фінансова система є більш глибокою.
Опис: Інфляційне таргетування в країнах з ринками, що формуються, трансформується під впливом економічного розвитку, інституціонального дозрівання та флуктуючого глобального оточення. Початкові перестороги щодо його несумісності зі структурними викривленнями в країнах з нижчими доходами поступово заміщуються на інституціональний аналіз проблем, з якими стикаються центробанки. Чим швидше країни просуваються на шляху економічного та фінансового розвитку, тим менш залежними вони стають від валютного курсу як фактора макрофінансової стабільності, хоча при високому рівні перекладання курсових коливань на внутрішні ціни валютні інтервенції є оптимальними, тим більшою мірою шоки умов торгівлі перетворюватимуться на більш звичні для розвинутих країн шоки на боці пропозиції, тим швидше інституціональні пастки послаблюватимуть політичні обмеження жорсткішої монетарної політики. При цьому структурні відмінності між розвинутими країнами та країнами з ринками, що формуються, продовжують залишатися значними. Це впливає на відмінності в інфляційному таргетуванні в розрізі таких країн. А саме: ефекти переносу більше чутливі до довіри до центробанку; монетарна політика не може оптимально уникати реакції на шоки пропозиції; інфляційні очікування є менш заякореними; досягнення інфляційних цілей може супроводжуватися проциклічними ефектами в поведінці процентних ставок; валютний курс продовжує залишатися ключовим елементом імперфекцій ринків капіталу, а значні потоки капіталу поглиблюють конфлікт між ціновою, курсовою та фінансовою стабільністю. Тим не менше, гнучкість інфляційного таргетування у поєднанні із проактивним макропруденційним підходом до фінансового циклу дасть змогу покращити ситуацію в країнах з ринками, що формуються, в аспекті тих передумов макрофінансової стабільності, що перебувають на боці інструментів економічної політики.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/37663
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Козюк В. Світ фінансів_2019_2(59) 1222-2406-1-SM.pdf5.54 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.