Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/37662
Назва: Типологія держав добробуту, якість інститутів та екологічних благ у постсоціалістичних країнах.
Автори: Козюк, Віктор Валерійович
Гайда, Юрій Іванович
Шиманська, Оксана Петрівна
Ключові слова: У результаті збільшення попиту на якісні екологічні блага й усвідомлення руйнівного впливу зростаючого техногенного навантаження на довкілля екологічний імператив сьогодні сприймається як основа розвитку держав добробуту. Беззаперечним фактом стає процес перетворення «якісної екології» та «інклюзивності» на важливі виміри ефективного врядування як у світовому масштабі, так і в постсоціалістичних країнах. При цьому останнє щораз більшою мірою визначається якістю інститутів. У таких реаліях відбувається переосмислення традиційних поглядів на державу добробуту, яка перестає асоціюватись винятково з масштабом соціальних трансфертів, перерозподілу чи розширенням периметрів регулювання ринкових процесів. Фокус її сприйняття зміщується у бік нової парадигми: «якість інститутів та ефективне врядування – інклюзивність – екологічні фактори добробуту». При цьому варто зауважити, що екологічність як вияв інклюзивності одним із важливих вимірів має колективні дії, які зумовлюють здійснення ефективної політики щодо довкілля, котра водночас визначається інституціональними характеристиками. Тому цілком очевидно, що перегляд традиційної типології держав добробуту потребує врахування не лише її екологічного виміру, а й того, як якість інститутів генерує ефективність врядування.
Ключові слова: держава добробуту; екологічні блага; екологічний фактор добробуту; інклюзивність; постсоціалстичні країни; ефективність уряду; якість інститутів.
Дата публікації: 2019
Видавництво: Журнал Європейської економіки. – 2019. – Том 18 (№ 1 (68), січень-березень). – С. 3-19.
Бібліографічний опис: Козюк В., Гайда Ю., Шиманська О. Типологія держав добробуту, якість інститутів та екологічних благ у постсоціалістичних країнах / В. Козюк, Ю. Гайда, О. Шиманська // Журнал Європейської економіки. – 2019. – Том 18 (№ 1 (68), січень-березень). – С. 3-19.
Серія/номер: Економічна теорія;
Короткий огляд (реферат): Досліджено зміну поглядів на державу добробуту, яка перестає асоціюватись виключно з масштабом соціальних трансфертів, перерозподілу чи розширенням периметрів регулювання ринкових процесів, а все більшою мірою сприймається у нових координатах: «якість інститутів та ефективне врядування – інклюзивність – екологічні фактори добробуту». Запропоновано теоретичну експлікацію кореспонденції між «масштабом держави» та ефективністю уряду (із врахуванням проблеми забезпечення якісної екології), на підставі якої зроблено висновок, що добробут стає похідним від інституційного вибору. На прикладі низки постсоціалістичних країн із використанням статистичних даних, які характеризують екологічний стан, ефективність врядування та публічні фінанси, доведена наявність прямого кореляційного зв’язку між першими двома показниками. При цьому не заперечується достатньо висока ймовірність взаємовпливу ефективності державного управління і частки публічних фінансів на стан екологічної ситуації в країні. Такі результати уточнюють розуміння питань пропозиції суспільних благ як таких, попит на які властивий тільки заможним країнам.
Опис: Комплексний аналіз емпіричних даних, які характеризують екологічний стан, ефективність врядування і публічні фінанси (на прикладі постсоціалістичних країн), свідчить про наявність прямого кореляційного зв’язку між першими двома показниками. Однак при цьому не варто ігнорувати ймовірний взаємовплив ефективності державного управління та частки публічних фінансів на стан екологічної ситуації у країні. Результати класифікації досліджених країн, отримані з допомогою альтернативних способів (методів k-means кластеризації, ієрархічного агломеративного кластерного аналізу, багатовимірного шкалування), підтвердили можливість використання показників EPI, GEI й ExpGov, але з урахуванням їх різної статистичної вагомості як комплементарних ознак до класичних критеріїв держави добробуту. У сукупності емпіричні дані показують, що екологічність у досліджуваних країнах визначається здебільшого ефективністю врядування, а не таким формальним атрибутом держави добробуту, як масштаб перерозподілу ВВП через бюджет. Цю ситуацію можна характеризувати як відсутність фатального характеру у виявленій прямій залежності між рівнем доходів та якістю екологічних благ. У більш широкому розумінні це підтверджує нашу гіпотезу про те, що екологічні блага як атрибут сучасного розуміння держави добробуту можуть пропонуватись не стільки через кількісні параметри такої держави, як через якісні параметри. Підтвердження цього на прикладі, зокрема країн ЦСЄ, які перебувають на стадії реальної конвергенції, має принципово важливе значення. Виявлені залежності показують, що екологічність як вияв сучасної ефективної держави, зорієнтованої на інклюзивність, не є надбанням винятково заможних країн. Інакше кажучи, чим більшою мірою суспільство генеруватиме тиск у бік якості інститутів, тим більш вірогідно, що покращуватиметься якість врядування, за якою настане покращення екологічної ситуації, і тим більшою мірою це буде когерентно із сучасним розумінням того, чим є суспільний та індивідуальний добробут. Що стосується низки постсоціалістичних країн, то не слід відкидати ідею про те, що інституціональна конвергенція з ЄС (зближення у сфері якості інститутів) суттєво впливає на суспільний вибір щодо кращої екології, індивідуальне сприйняття екології як блага й колективні дії, що генерують відповідну політику. Саме через це якість врядування є критично важливою для екологічних благ поза кількісним виміром масштабу перерозподілу.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/37662
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Козюк В., Гайда Ю., Шиманська О. ЖЄЕ_2019_Том 18(№1(68)) 1368-2643-1-SM.pdf287.3 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.