Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/37646
Назва: Незалежність центральних банків у сировинних економіках
Інші назви: Independence of central banks in commodity-vich countries
Автори: Козюк, Віктор Валерійович
Koziuk, Viktor
Ключові слова: Нестабільність цінових трендів на сировину дедалі більше кореспондує з посиленням глобальноцентричних детермінант поведінки ринків первинних ресурсів. Масштаби флуктуацій цін на сировину, синхронізація циклів цінових трендів із циклом глобальної ліквідності, а також посилення зв’язку між світовими сировинними цінами, потоками капіталів та глобальними фінансовими дисбалансами засвідчує, що багаті на ресурси країни, для яких експорт сировини або напівфабрикатів із неї відіграє вагому роль у структурі економіки, опиняються в якісно інших макрофінансових рамкових умовах порівняно з країнами, для яких коливання умов торгівлі не є настільки значущим, а самі коливання не супроводжуються суттєвими змінами в потоках капіталів та їх алокації. Не випадково, що інтерес до макроекономіки країн – експортерів сировини, відштовхуючись від уже усталених концептів голландської хвороби” (від англ. – Dutch disease) та “ресурсного прокляття” (від англ. – resource curse), за останнє десятиліття істотно зріс. Це засвідчують спеціальні дослідження міжнародних фінансових організацій як щодо оптимальних фіскальних режимів для країн, багатих на ресурси, так і щодо інклюзивного зростання та сталого розвитку. В численних публікаціях фактично макроекономічні дилеми таких країн розглядаються під іншим кутом зору. Інституціональні та політико-економічні аспекти аналізу макроекономічного профілю сировинних економік указують на те, що вигоди "гонитви за рентою" (від англ. – rent seeking) повністю деформують макроекономічну політику, внаслідок чого традиційні макроекономічні інструменти нерідко перетворюються на прямі важелі перерозподілу добробуту. Органи монетарної політики можуть бути прямо залучені в перерозподільні політичні дилеми або ж у реалізацію інфраструктурних проектів, як і проектів із диверсифікації економіки. Статус центрального банку в сировинній економіці зазнає викривлення в силу інституціональних деформацій.
Ключові слова: незалежність центральних банків; індекси незалежності центральних банків; “ресурсне прокляття”; сировинний експорт; валютні резерви; валютні курси; якість інститутів.
Дата публікації: бер-2016
Видавництво: Вісник НБУ. – 2016. – № 235 (березень). – С. 6-25; Visnyk of the National Bank of Ukraine, 2016, No. 235, pp. 6-25.
Бібліографічний опис: Козюк В. Незалежність центральних банків у сировинних економіках / В. В. Козюк // Вісник НБУ. – 2016. – № 235 (березень). – С. 6-25; Viktor, Koziuk.Independence of central banks in commodity-vich countries // Visnyk of the National Bank of Ukraine, 2016, No. 235, pp. 6-25.
Короткий огляд (реферат): Висувається гіпотеза про нижчий рівень незалежності центральних банків у багатих на ресурси країнах. Підтвердження цієї гіпотези здійснюється на основі багатофакторної регресії, однак вплив ресурсного фактора в ній визнається недостатньо значущим порівняно з минулим інфляційним досвідом і характером політичного режиму. Стверджується, що вплив ресурсного багатства на вибір рівня незалежності центробанків відбувається прямо (залежно від рівня частки сировинного експорту) й опосередковано через схильність багатих на ресурси країн до нижчих рівнів демократії, яким властива і більша залежність центробанків. Також ця гіпотеза підтверджується на основі групування країн. Воно продемонструвало, що незважаючи на загальну тенденцію до підвищення рівня незалежності центробанків у світі, для групи сировинних експортерів GMT-індекс, ECWN-індекс та індекс транспарентності виявилися нижчими, ніж для групи країн із ринками, що формуються, та країн, що розвиваються. Пояснення цього явища слід шукати в особливостях інституціональних викривлень у сировинних економіках, структурі інтервенціоністської політики подолання “ресурсного прокляття” та особливої ролі, яку відіграють валютні курси і валютні резерви в міжчасовій макроекономічній політиці.
Опис: У дослідженнях зв'язку між незалежністю центробанків та макроекономічною ситуацією виділилися дві генерації. В рамках першої робився акцент на специфікації індексу незалежності й інтерпретації теоретично передбачуваних зв'язків і відхилень від них. У рамках другої - на виявленні драйверів підвищення рівня незалежності та її зв'язку з політико-інституціональними характеристиками країн. Останнім часом у світі сформувалась однозначна тенденція щодо підвищення рівня незалежності центробанків, а якість інститутів та якість демократії визнаються найвагомішими її драйверами. Сировинні економіки виділено в окремий клас теоретичних та емпіричних досліджень, у рамках яких наголошується на проблемах боротьби за ренту, впливу такої боротьби на фрустрацію інститутів, специфічного формулювання пріоритетів макроекономічної політики, переваги вибору фіксованого курсу та орієнтації на нагромадження зовнішніх активів. Нестандартні макроекономічні пріоритети й інституціональні викривлення припускаються як детермінанти менш незалежних центробанків у багатих на ресурси країнах. Ця гіпотеза підтверджена на основі міжгрупового порівняння середніх групових значень індексів незалежності і транспарентності монетарних органів. Регресійний аналіз на прикладі 150 країн засвідчив, що сировинний фактор має, швидше, опосередкований (через обернений зв'язок між ресурсним багатством і рівнем демократії та прямий зв'язок між останнім і GMT-індексом) вплив на рівень незалежності центробанків. При цьому фактор минулого інфляційного досвіду в сукупності з якістю демократії є вагомішим, що свідчить про можливий нелінійний зв'язок між змінною ресурсного багатства та незалежністю монетарних органів. Міжгрупові порівняння засвідчили, що як за GMT-індексом, так і за CWN-індексом та індексом транспарентності рівень незалежності центробанків у країнах, кваліфікованих як сировинні експортери, виявився нижчим, ніж щодо групи країн із ринками, що формуються, та країн, що розвиваються. У сировинних економіках також простежується загальна тенденція до підвищення незалежності центробанків, але її рівень істотно нижчий, ніж у країнах, де ресурсний фактор не є домінуючим. Аналітична структура моделей макрополітики в сировинних економіках та інституціональних спотворень у них допускає можливість вписати пояснення причини більшої залежності центробанків. Виділено політико-еко-номічну витратність збору податків, боротьбу з "голландською хворобою", феномен валютних резервів як квазіфонд суверенного багатства, явище "хижацького уряду", "ефект ненажерливості", валютний вимір походження ренти, які проаналізовано в контексті особливостей валютно-курсового вибору, впливу на політику щодо валютних резервів та сеньйоражу, завдяки чому наведено теоретичне пояснення функціонального погляду на менш незалежний центробанк у сировинній економіці. Водночас визнається сумнівна оптимальність такого інституціонального вибору. Стверджується, що ризики посилення ресурсної залежності вітчизняної економіки повинні розглядатися в контексті політики побудови якісних інститутів, у рамках яких незалежність НБУ є принциповою засадою макроекономічної стабільності.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/37646
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Vnbu_2016_235_3.pdf387.81 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити
235-1.pdf362.29 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.