Звітність підприємств та оптимізація кількості її форм і показників.

Abstract

Кількість форм та показників обов’язкової (зовнішньої) звітності економічного типу, переважно, регламентується Міністерством фінансів України, Державною фіскальною службою України, Державною службою статистики України і т. д. Нині ці центральні органи виконавчої влади декларують свої наміри щодо зменшення кількості форм і показників обов’язкової (зовнішньої) звітності. Однак, на практиці усе відбувається дуже повільно, адже вимагає багато довготривалих процедурних і погоджувальних моментів внаслідок яких системна проблема спрощення обов’язкової звітності залишається нерозв’язаною. Організація звітності функціонуючих підприємств має бути постійно спрямована на оптимізацію кількості форм і показників, що дасть змогу значно загалом підвищити коефіцієнт корисної дії для звітності підприємства і, насамперед, для необов’язкової (внутрішньої). За переконанням автора, в тому разі, коли керівнику, менеджерам і бухгалтерам підприємства та іншим зацікавленим особам не вдається досягти між собою консенсусу, тоді усім їм потрібно сідати за стіл перемовин з метою формування «Переліку єдиного узгодженого між зацікавленими сторонами форм необов’язкової (внутрішньої) звітності» з виокремленням таких показників: назва та номер звітної форми; максимально допустима кількість звітних показників у формі; відповідальні особи (хто відправляє звітність і хто її отримує; терміни подання звітності); примітки. Автор вважає також, що не рідше одного разу на календарний рік цей «Перелік …» необхідно переглядати, уточнювати та доповнювати, про що треба зазначити в Наказі про облікову політику того або іншого підприємства. The number of forms and indicators of compulsory (external) reporting of an economic type is mainly regulated by the Ministry of Finance of Ukraine, the State Fiscal Service of Ukraine, the State Statistics Service of Ukraine, etc. Today, these central executive authorities declare their intentions to reduce the number of forms and indicators mandatory (external) reporting. However, in practice everything is going very slowly, because it requires a lot of long-lasting procedural and conciliatory moments, due to which the systemic problem of simplifying mandatory reporting remains unresolved.However, in practice everything is going very slowly, because it requires a lot of long-lasting procedural and conciliatory moments, due to which the systemic problem of simplifying mandatory reporting remains unresolved. The organization of reporting of operating enterprises should be constantly aimed at optimizing the number of forms and indicators, which will enable a significant increase in the overall efficiency of the efficiency for the reporting of the enterprise and, first of all, for the optional (internal).According to the author, in the event that the manager, managers and accountants of the enterprise and other interested persons can not reach a consensus among themselves, then all of them need to sit down at the negotiating table in order to form a "List of uniform agreed upon between the parties of the forms of the optional (internal ) reporting "with the identification of such indicators: the name and number of the reporting form; the maximum allowable number of reporting indicators in the form; responsible persons (who sends the report and who receives it; deadlines for reporting); notes. The author also believes that at least once in a calendar year, this "List ..." should be reviewed, clarified and supplemented, which should be noted in the Order on accounting policies of a company.