Феноменологія сміху: контури інтерактивної сміхотерапії

Abstract

У статті на основі розгляду філософсько-естетичної і психологічної концепцій проаналізовані різні прояви сміху в людини. Наголошено, що за своєю суттю сміх нівелює суперечності між ідеалом і реальністю, свободою і необхідністю, думкою і почуттям. Вивчення фізіономічної картини веселощів як однієї із центральних емоцій людини дозволило описати три основні варіанти сміху: відкритий, закритий та іронічний, поєднання яких може формувати нові комбінації. Обґрунтований підхід до проведення інтерактивної сміхотерапії, який охоплює чотири етапи роботи практичного психолога з клієнтом. The article through the analysis of philosophical, aesthetic and psychological concept makes an attempt of analyzing various manifestations of laughter. It is noted that laughter essentially allows leveling different contradictions between an ideal and reality, freedom and need, thought and feeling. Physiognomic projection of laughter allowed allocating three main options of laughter: open, closed and ironical, combination of which can form new combinations. On the basis of analysis of theoretical concepts there has been presented an approach to carrying out interactive psychotherapy which consists of four main stages.