Регіональний розвиток: нові підходи до антикризового управління

Abstract

Обґрунтовано сучасний стан регіонального розвитку національної економіки. З використанням інтегральних показників національної Методики моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики проведено рейтингування розвитку регіонів і проаналізовано диференціацію у рівнях їх розвитку. З використанням методики обрахунку депресивності територій Європейського Союзу показано рівень регіональної ерозії. На цій основі обґрунтовано необхідність подолання інституційних асиметрій, які виникають в процесі створення умов для динамічного, збалансованого розвитку регіонів України. На основі компаративного аналізу зарубіжного досвіду антикризового управління систематизовано основні підходи до його реалізації. Зроблено висновок про те, що антикризове управління – це не процес очікування чи передбачення можливого деструктиву та пошуку адаптивного інструменту, а використання додаткових можливостей для розвитку. Визначено сутнісні детермінанти антикризового управління регіоном, демарковано короткострокові та довгострокові цілі анктиризового управління. Закцентовано увагу на необхідності модернізації механізмів та інструментів управління регіональним розвитком. Наголошено увагу на тому, що система стратегічного планування розвитку територій повинна враховувати стратегічні антикризові ініціативи всіх секторів економіки та передбачати вбудовані стабілізатори, які забезпечать збалансованість розвитку. Для стимулювання структурних перетворень, що забезпечили б антикризовий розвиток територій, необхідно вдало використовувати внутрішні фінансові можливості та зовнішні ресурси. При цьому особливий акцент зроблено на можливостях грантової підтримки та використанні коштів європейських структурних фондів. Практична цінність проведеного дослідження полягає у поглибленні інституційних засад та організаційного забезпечення антикризового управління територіями, яке повинно базуватися на стратегічному міжсекторному партнерстві. Доведено, що антикризове управління територіями має зосереджуватися на створенні сприятливих умов для інклюзивного розвитку шляхом підтримки підприємницьких ініціатив, реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на сталий, інноваційний розвиток територій, створення нових робочих місць, залучення та утримання висококваліфікованих працівників та підтримці креативного потенціалу території.