Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/20547
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКомар, Наталія-
dc.contributor.authorУніят, Алла-
dc.contributor.authorЛуців, Руслана-
dc.date.accessioned2017-06-07T13:24:27Z-
dc.date.available2017-06-07T13:24:27Z-
dc.date.issued2016-
dc.identifier.citationКомар, Н. Ефективність функціонування Північноамериканської зони вільної торгівлі [Текст] / Наталія Комар, Алла Уніят, Руслана Луців // Журнал європейської економіки. – 2016. – Т. 15, № 3. – С. 284-300.uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/20547-
dc.description.abstractВисвітлено еволюцію створення та особливості імплементації Північноамериканської зони вільної торгівлі. Зазначимо, що передумовою для створення та подальшого функціонування Північноамериканської зони вільної торгівлі став «План Еббота», основною метою якого було стимулювання американських інвестицій у провідні галузі економіки Канади. Вказано, що після підписання угоди про лібералізацію торгівлі продукцією автомобілебудування між США й Канадою та тривалих переговорів між країнами було підписано американсько-канадську угоду про вільну торгівлю. Охарактеризовано основні положення Північноамериканської угоди з вільної торгівлі, які стосувалися, в першу чергу, зняття всіх тарифних та більшості нетарифних бар’єрів на товари, що вироблялися і продавалися в Північній Америці протягом 15 років після того, як угода вступила в силу. Іншими основними завданнями Угоди про вільну торгівлю в Північній Америці визначено: підвищення рівня зайнятості та покращення умов праці й рівня життя; права інтелектуальної власності; управління торговими відносинами та суперечками; посилення та забезпечення дотримання трудових й екологічних законів, нормативних актів; співпраця в рамках регіональних і багатосторонніх торгових форумів. Зроблено оцінку здійснення економічних реформ Мексики в напрямку лібералізації протекціоністської торгової й інвестиційної політик з метою алучення в країну прямих іноземних інвестицій та стимулювання економічного зростання. Проаналізовано заходи у сфері зняття тарифних і нетарифних інструментів, які були зроблені Мексикою, коли вона стала членом Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Наголошено, що проведені заходи з лібералізації торгівлі дали змогу Мексиці трансформуватися з однієї найбільш протекціоністських економік у світі в одну з найбільш відкритих. Висвітлено різні думки щодо створення НАФТА та її впливу на економічний розвиток країн-членів. казано, що прихильники стверджували, що угода допоможе створити тисячі робочих місць, знизити нерівність у доходах в регіоні та підтримати подальше поглиблення економічних відносин США з Канадою й Мексикою, а опоненти мали протилежні думки та вважали, що зона вільної торгівлі у Північній Америці призведе до величезних втрат робочих місць і зниження заробітної плати у США. Досліджено наслідки НАФТА на виробництво, зайнятість, торговельне та інвестиційне середовище США з країнами-партнерами даного інтеграційного угрупування.uk_UA
dc.publisherТНЕУuk_UA
dc.subjectІнтеграційні процесиuk_UA
dc.subjectзона вільної торгівліuk_UA
dc.subjectамерикансько-канадська угода про вільну торгівлюuk_UA
dc.subjectПівнічноамериканська угода з вільної торгівлі (НАФТА)uk_UA
dc.subjectлібералізація торгівліuk_UA
dc.subjectтарифні та нетарифні інструментиuk_UA
dc.subjectкраїни- партнериuk_UA
dc.subjectпрямі іноземні інвестиції (ПІІ)uk_UA
dc.subjectекономічні наслідки НАФТАuk_UA
dc.titleЕфективність функціонування Північноамериканської зони вільної торгівліuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Журнал європейської економіки Том 15 (№3) Вересень 2016

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Комар Н..pdf259.45 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.