DSpace Collection:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/17623
2024-03-29T09:47:01ZМисленнєві професійні компетенції майбутніх психологів
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/23334
Title: Мисленнєві професійні компетенції майбутніх психологів
Authors: Гусакова, Марина; Gusakova, Maryna
Abstract: Стаття присвячена розробці принципів та засобів саморозвитку психолога у професії. Пропонується авторський підхід до оцінювання та розвитку ключових компетенцій психолога: 1) вміння диференціювати психологічну і соціальну реальності; 2) рефлексивності і ґрунтовності власної наукової позиції; 3) критичності мислення; 4) системності мислення; S) вміння здійснювати метаузагальнення використовуваних понять. The article is devoted to the development of the principles and means of self development of a psychologist in his profession. The author’s concept to the estimation of the key competences of a psychologist is offered: 1) The skill to differentiate psychological and social realities; 2) reflexivity and substantiation of his own scientific position; 3) critical thinking; 4) systematic thinking; 5) skills to perform methageneral using of conceptions.2010-01-01T00:00:00ZПсихосемантичні інваріанти проектування навчальних книг
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/23332
Title: Психосемантичні інваріанти проектування навчальних книг
Authors: Гірняк, Галина; Girnyak, Halyna
Abstract: У статті на теоретико-методологічному рівні дослідження аналізуються психосемантичні інваріанти проектування навчальних книг (знак і символ як факти культури, слово і текст як основні одиниці письмової мови, предметне значення (денотат, зміст знаків) як культурний засіб організації розуміння, особистісний смисл і життєвий сенс як чинники формування свідомості). Воднораз обстоюється ідея, що зазначені інваріанти можуть слугувати критеріями розмежування рівнів оволодіння студентами навчальною інформацією, а відтак і є потенційними параметрами ефективної читацької діяльності останніх. In an article on the theoretical and methodological level, the study analyzed psychosemantic invariants designing educational books (a sign and symbol of a culture of evidence, call and text as the basic unit of written language, the objective value (denotatum, the content of signs) as a means of organizing cultural understanding, personal sense and meaning of life as factors in the formation of consciousness). And also promote the idea that the above invariants can at the same time serve as criteria for distinguishing levels of student mastery of educational information, and therefore the potential parameters of the effective reading of the latter.2010-01-01T00:00:00ZМодульно-розвивальний підручник як інструмент ефективної освітньої взаємодії
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/23009
Title: Модульно-розвивальний підручник як інструмент ефективної освітньої взаємодії
Authors: Фурман, Анатолій В.; Furman, Anatoliy V.
Abstract: У статті вперше обґрунтовується сутнісна відмінність між типовим підручником як засобом учіння і модульно-розвивальним підручником як психодидактичним інструментом уможливлення ефективної, полідіалогічної і полісмислової, взаємодії у класі чи аудиторії. При цьому останній осмислюється як квазісуб’єкт вітакультурно концентрованого й ситуативно актуалізованого в ньому змісту-миследіянню, котре спричинює виникнення особливого значеннєво-смислово-чуттєвого простору повноцінної причетності учня (студента) до світу культури і всесвіту життя як співавтора цього типу інноваційного підручника, котрий оптимізує перебіг свого саморозвитку як суб’єкта, особистості, індивідуальності, універсуму. В результаті доводиться, що теорія, методологія, технології проектування, створення, експертизи і застосування модульно-розвивального підручника є альтернативними принципам, параметрам, показникам та умовам використання типових шкільних і ВНЗівських підручників. Важливо й те, що цей підручник, на відміну від традиційного, практикує ковітальну складність у її центральній ланці - напруженій роботі проблемно-діалогічної свідомості того, хто з ним регулярно взаємодіє. This article presents the most important difference between the typical student’s book for studying and the modern developed student’s book with modal aspect for possibility of effective polydiological understandable interaction in classroom or auditorium. In this comparison the modern student’s book with modal aspect is consider to be vitacultural concentrated subject which situational actual content for thinking developing. This stuff helps to a pupil (student) to feel himself the participant of the book content, to have a look on the world culture. This type of modern innovational school book is self-developed like a subject of personality, individuality, universe. It is important that this textbook, unlike the traditional, practices covital complexity in its central chain – intensive work of problem-dialogical conscious of the one who regularly interacts with him.2010-01-01T00:00:00ZОсобливості когнітивного переключення із задачі на задачу при використанні часових інтервалів як стимулів
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/23008
Title: Особливості когнітивного переключення із задачі на задачу при використанні часових інтервалів як стимулів
Authors: Полунін, Олексій; Polunin, Oleksiy
Abstract: У статті йдеться про дослідження когнітивних процесів, які супроводжують переключення особи із задачі на задачу при виконанні нею математичних операцій з часовими інтервалами. У поставлених експериментах використано нову версію методу переключення із задачі на задачу (О. Полунін, 2009). Задачі, що ставилися перед обстежуваними у даному дослідженні, характеризуються використанням часових інтервалів у ролі стимулів, які однаково декодуються когнітив-ною системою незалежно від виконуваної задачі. Заміна задачі полягала у переході від операції множення до операції ділення тривалості часового інтервалу і навпаки. Використовуваний тип стимулів гарантував подібність їхнього декодування безвідносно до виконуваної задачі, чим вирізняє це дослідження від традиційних (напр. див. Allport, Styles & Hsieh, 1994; Meiran 1996, 2000; Rogers & Monsel, 1995). Виконання задачі в класичних експериментах спирається на дискримінаційне декодування імперативних стимулів. При цьому певна специфікована властивість стимулу тут є ключовою. Задіяння ж розповсюджених у часі стимулів було запорукою розподілення процесів декодування стимулу та активізації правил задля виконання математичної операції. Завдяки цьому вдалось спостерігати новий феномен, а саме інтерференцію між правилами, активованими при виконанні попередньої задачі, і процесом декодування стимулу, притаманним актуальній задачі. На відміну від відомих з літератури дослідів, коли виникають виключно додатні витрати, використання задач з часовим інтервалом як стимулу може призводити до елімінації витрат, або ж, навіть, до “виграшу” у вигляді від’ємних зусиль. Експериментально знайдена інтерференція між декодуванням стимулу і правилами виконання задачі, що вказує також на використання одних і тих самих ресурсів як перебіг декодування часового інтервалу, так і активацією правил виконання задачі. Це уможливлює висновок про те, що декодування часових стимулів, принаймні у діапазоні досліджених тривалостей, є когнітивним процесом, а не сенсорним актом. Встановлено зв’язок між часовим бюджетом для надання відповіді на задачу та її когнітивним конфігуруванням. У будь-якому разі доведено, що продукування часового інтервалу може ще до його початку включати функцію швидкої оцінки тривалості цього інтервалу, що підтверджує факт розподілу процесів оцінки тривалості інтервалу та його відтворення. Отож, залежно від наявного часового бюджету, когнітивна система формує різну послідовність кроків для забезпечення формування інтервалу відповіді. The paper is devoted to the study of task-switching by processing of time intervals. There was introduced a distinguishing between two types of tasks used in the task switching experiments. To the first group belong tasks like in classical experiments (Allport et. al.,1994; Rogers & Monsell, 1995; Mayr & Kliegl, 2000) where a discriminative property of the stimulus is essential for the distinguishing between tasks and for task accomplishment. The second group of tasks uses the stimuli that are decoded equally without consideration of the actual task to perform. Two experiments were done with tasks of the second type. In both experiments a subject has to switch between multiplication and division of a time interval giving the result of arithmetical operation as a response interval. A negative effect of task-preparation was expected and found in opposite to the usual experimental results. Two independent sets (one for decoding of time-interval and the other one for task-rules) being activated together seems to interfere. The interference between the set for decoding of time interval and the task rules shows that the activation of both these subsets relies on one and the same cognitive resource. Thus it could be concluded that processing of time interval is a cognitive and not a sensor process.2010-01-01T00:00:00Z