DSpace Collection: Психологія і суспільство 2016. - № 1 (63)Психологія і суспільство 2016. - № 1 (63)http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/43902024-03-29T08:33:26Z2024-03-29T08:33:26ZМоделі і схеми профілактичної служби університетуНадвинична, ТетянаNadvynychna, Tetianahttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/44072016-11-08T08:47:32Z2016-01-01T00:00:00ZTitle: Моделі і схеми профілактичної служби університету
Authors: Надвинична, Тетяна; Nadvynychna, Tetiana
Abstract: У пропонованому дослідженні здійснена спроба визначити та змістово наповнити психопрофілактичний напрям професійної діяльності фахівців психологічної служби університету. Для цього, зважаючи на доволі широкий діапазон проблемних питань (нечіткість розуміння предмета психопрофілактики, невизначеність її цілей та методологічних принципів, відсутність власних специфічних форм і методів роботи та ін.), що перешкоджають компетентно визначити цей напрям діяльності як самодостатній у теорії та практиці психологічної служби ВНЗ, запропоновано хронологічну схему становлення останнього, згідно з яким відрефлексовано основні причини виникнення окресленого кола суперечностей. Проведений системний аналіз уможливив не лише виокремлення рівнів оргдіяльнісного здійснення психопрофілактики, а й дав змогу виявити їх співвідношення із базовими структурними компонентами роботи психолога-практика, що актуалізувало питання місця і ролі даного напряму у структурі діяльності вказаної служби. У зв’язку із недосконалістю понятійно-категорійного ладу розмежовано й уточнено низку понять, зокрема, конкретизовано найбільш загальне за змістом і широке за обсягом, й тому важко означуване, поняття “психічне здоров’я”, яке, з одного боку, є ключовим у вивченні вказаної проблематики, з іншого - належить до одного з найбільш спірних за значеннєво-смисловим наповненням. Проаналізувавши тематизми і концепти та врахувавши недоліки, які притаманні традиційним підходам, а головне - відштовхуючись від учинкового підходу в методології психологічної науки та моделей повного функціонального циклу модульно-розвивального освітнього метапроцесу інноваційної діяльності й психодидактичної творчості (за концепцією А.В. Фурмана), уперше презентовано теоретичну модель та матрицю-таблицю, що у взаємодоповненні уточнюють, конкретизують і деталізують ціле змістове та інструментальне збагачення повсякденної психопрофілактичної роботи фахівців ПСУ. In the proposed research implemented an attempted to determine and fill psycho-prophylactic direction of professional activity of specialists of psychological service of the university. For this, considering quite wide range of problem questions (illegibility of understanding the subject of psycho-prophylactic, uncertainty of its goals and methodological principles, absence of own specific forms and methods of work, etc.) that hinder competently determine this direction of activity as self-sufficient in theory and practice of psychological services of universities, proposed chronological scheme of establishment of the last one, whereby reflexived the main reasons of appearance such contradictions. Conducted system analysis made it possible not only singling out levels of organization-activity implementation of psycho-prophylactic but also made it possible to reveal their relationship to the basic structural components of work of psychologist-practitioner that actualized the question of the place and role of given direction in the structure of activity of the specified service. Due to imperfection of conceptual-categorical order demarcated and clarified a number of concepts, in particular concretized the most general in content and broad in scope and that’s why difficult signified concept “mental health” which on the one hand is the key to learning specified problem, and on the other - belongs to one of the most controversial for meaning-semantic filling. After analyzing themes and concepts and considering shortcomings which inherent to traditional approaches and the main – pushing from committing approach in methodology of psychological science and models of fully functional cycle of module-developing educational multiprocess of innovation activity and psycho-didactical creativity of A. V. Furman, firstly presented theoretical model and matrix-table that in complementarity clarify, concretize and detail goal-content and instrumental enrichment of everyday psycho-prophylactic activity of specialists of PSU.2016-01-01T00:00:00ZСутнісно-функціональний аналіз мас-медіаІмерідзе, МаксимImeridze, Maksymhttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/44062016-11-08T08:21:24Z2016-01-01T00:00:00ZTitle: Сутнісно-функціональний аналіз мас-медіа
Authors: Імерідзе, Максим; Imeridze, Maksym
Abstract: На сьогодні вчені провели ретельний аналіз феноменології “засоби масової інформації” та виявили особливості впровадження елементів медіаосвіти у систему підготовки фахівців. Проте малодослідженою залишається специфіка формування навичок сучасної медіакомпетентності в науково-дослідних та освітніх колах й, передусім, серед студентів вітчизняних ВНЗ. Аналіз концепції медіаосвіти вимагає насамперед термінологічного розмежування основних понять, тому що існуючі підходи до визначення принципів концепції розвитку “медіа” і шляхів їх реалізації у практиці підготовки майбутніх гуманітаріїв залишаються не повно обґрунтованими. У пропонованій розвідці доведено, що медіаосвітні технології - методично організаційні засоби освітнього процесу, які охоплюють періодичні видання, радіо, телебачення, кіно і програмне забезпечення апаратних засобів й устаткування та дають змогу збирати, обробляти, накопичувати, зберігати і перетворювати потрібну інформацію. їх використання в навчальному процесі вищих навчальних закладів не тільки бажане, а й конче нагальне, адже вони виконують цілу низку функцій: інформатизації навчального процесу (доступ до різних джерел інформації); інтенсифікації викладання та навчання студентів; вмотивування студентів до пізнання; уможливлення продуктивної інтерактивної взаємодії; моніторинг процесу навчання; підвищення ефективності освітньої діяльності студентів; спонукання до пізнавальної творчої та особистісної креативності. Today scientists have conducted careful analysis of phenomenology “media” and have found peculiarities of implementation elements of media education in the system of training specialists. However, less explored stays the specificity of formation skills of modern media competence in scientific-research and educational circles and, above all, among students of national universities. Analysis of the concept of media education requires first of all terminological distinction of main concepts because existing approaches to defining principles of the concept of development “media” and ways of their realization in practice of training future humanitarians stays not fully substantiated. In the proposed exploration proved that mediaeducational technologies – methodically organizing means of educational process which covering periodicals, radio, television, film and software of hardware and equipment and allow to collect, process, store, save and convert the necessary information. Their use in the educational process of higher education institution is not only desirable, but absolutely urgent, as they perform a number of functions: informatization of education process (access to various sources of information); intensification of teaching and student’s studying; motivation students to knowledge; enabling productive interactive interaction; monitoring of the study process; rise of efficiency educational activity of students; prompting to cognitive creative and personal creativity.2016-01-01T00:00:00ZТеоретичне обгрунтування прикладної психологіїПанок, ВіталійPanok, Vitaliyhttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/44052016-11-08T08:08:15Z2016-01-01T00:00:00ZTitle: Теоретичне обгрунтування прикладної психології
Authors: Панок, Віталій; Panok, Vitaliy
Abstract: Дослідження присвячено актуальній проблемі визначення теоретико-методологічних засад розвитку прикладної психології в Україні. Воно здійснено з позицій системно-структурного та історичного підходів, а також на засадах принципів наукового проектування організаційно-функціональних моделей діяльності психологічних служб. Окреслено методологічні вектори дослідження явища психологічної практики, розрізнення прикладної, науково-академічної, позанаукової і побутової гілок психології, визначено роль і місце прикладної психології у системі психологічного знання і суспільної практики. Суто практичне застосування одержаних результатів знайшло відображення у розробці та емпіричному втіленні організаційно- функціональних моделей, принципів і методичного забезпечення діяльності психологічних служб та у моделі професійної підготовки практичних психологів. Research is devoted to the actual problem of determining the theoretical-methodological foundations of development applied psychology in Ukraine. It is implemented from the position of system-structural and historical approaches and also based on principles of scientific designing organizational-functional models of activity psychological services. Outlined methodological vectors of study the phenomenon of psychological practice, the distinction of applied, scientific-academic, non-scientific and household branches of psychology, determined the role and place of applied psychology in the system of psychological knowledge and social practice. Purely practical application of received results found a reflection in the development and empirical implementation of organizational-functional models, principles and methodic provision of activity psychological services and in a model of professional training practical psychologists.2016-01-01T00:00:00ZПсихологічне пізнання як предмет історичного метатеоретичного аналізуМ'ясоїд, ПетроMyasoyid, Petrohttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/44042016-11-08T07:53:58Z2016-01-01T00:00:00ZTitle: Психологічне пізнання як предмет історичного метатеоретичного аналізу
Authors: М'ясоїд, Петро; Myasoyid, Petro
Abstract: Викладається концепція історичного метатеоретичного аналізу психологічного пізнання, яка призначена для з’ясування закономірностей цього процесу та оцінки внеску в розвиток процесу авторів окремих теорій психології. Концепція включає в себе певне розуміння історії й методології психології, процесів пізнання й самопізнання, категорії практики, наукової раціональності, творчого діалогу та принципу доповнюваності. Об’єднуючим моментом є моністичне бачення психології. Головний об’єкт застосування концепції - теорія вчинку В. А. Роменця, завдання - виокремлення місця цієї теорії в історії психології. Describes the concept of the historical purpose-theoretical analysis of psychological cognition which is designed to determine the laws of this process and evaluation of the contribution to the development of process of authors separate theories of psychology. The concept includes certain understanding of the history and methodology of psychology, processes of cognition and self-cognition, practice category, scientific rationality, creative dialogue and the principle of supplement. The unifying moment is monistic vision of psychology. The main object of usage the concept – theory of committing of V. A. Romenets, task – single out the place of this theory in the history of psychology.2016-01-01T00:00:00Z