Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/7370
Назва: До 50-річчя від дня народження
Автори: Фурман, Анатолій Васильович
Дата публікації: 2007
Видавництво: Психологія і суспільство, 2007. №1, С. 5-8. ТНЕУ
Короткий огляд (реферат): Провідні теми наукової творчості: психологічна теорія навчальних проблемних ситуацій, експериментальна модель шкільної соціально-психологічної служби, психодіагностика інтелекту та особистості, теорія освітньої діяльності, вітакультурна методологія, інноваційна оргтехнологія модульно-розвивальної освіти, фундаментальний соціально-психологічний експеримент, психокультура української ментальності, система професійного методологування. Професором Фурманом А.В. уперше обґрунтована освітня діяльність як складна теоретична система, що пояснює дію основних механізмів культурної з’яви людини як суб’єкта, особистості, індивідуальності та універсума під час проживання кожним учасником інноваційного навчання повного функціонального циклу модульно-розвивального процесу – занурення і вивільнення, а також розкриває принципи і закономірності групового та індивідуального творення соціально-культурно-психологічного змісту кращого етнонаціонального досвіду (корисні предмети і наукові знання, добрі взаємостосунки і норми-правила, духовні продукти та особистісні вартості тощо). Водночас ця діяльність є предметом не лише теоретичного осмислення, а й наукового проектування, соціально-психологічного генезису на рівні життєдіяльності школи як соціокультурної організації та інституту духовного виробництва суспільства. Доведено, що їх основний зміст становлять чотири сфери вітакультурного досвіду: а) добування наукових знань і будь-якої, в т.ч. емпіричної, інформації про навколишній світ; б) використання здобутих знань, умінь і соціальних норм в актуальній і потенційній практиці життя особистості; в) збагачення навколишнього середовища, соціальної взаємодії і власного ментального досвіду знаннями, уміннями, нормами і цінностями; г) творення особистістю психолого-педагогічного, навчально-предметного, методично-засобового та управлінсько-технологічного різновидів змісту розвивальної взаємодії із соціумом й у такий спосіб позитивний розвиток себе і світу за законами істини, добра, справедливості, свободи, гармонії, краси. Зазначені складові-сфери формування освітньої діяльності співвідносяться з періодами (фазами) функціонування цілісного модульно-розвивального процесу, а саме: 1) інформаційно-пізнавальний забезпечує проблемно-ситуативна технологія добування знань, за якої переважають процеси навчання (одиничне соціальних взаємин) і пошукова пізнавальна активність учнів і студентів; 2) нормативно-регуляційний утілюється завдяки критично-регуляційній технології нормування наукових знань і вмінь, коли переважають процеси виховання (особливе) і система взаємостосунків суб’єкт-суб’єктного та суб’єкт-об’єктного характеру; 3) ціннісно-естетична реалізується за допомогою вартісно-світоглядної технології поширення здобутого кожним соціально-культурного досвіду, котра утверджує домінування процесів освіти (загальне) та послідовності вчинковий дій над актуалізованим культурним змістом; 4) нарешті, духовний період стає можливим завдяки впровадженню духовно-креативної технології реалізації людських спроможностей учасників розвивальної взаємодії, коли досягається максимально повний вияв універсумного потенціалу особи через життєствердний пріоритет суб’єктивного над об’єктивним, духовного над матеріальним. А.В. Фурман закінчив Корсунь-Шевченківське педагогічне училище імені Тараса Шевченка (1976), Київський педагогічний інститут імені Олексія Горького з відзнакою, загальнотехнічний факультет (1980), річну аспірантуру цього інституту (1982); працював учителем і заступником директора Жулянської середньої школи Києво-Святошинського району (1980–1985), старшим і провідним науковим співробітником НДІ психології МО України (1986–1993), завідувачем кафедри експериментальних систем освіти Державної академії керівних кадрів освіти МО України (м. Київ, 1994–99). У 1975 році виконав норми І розряду зі спортивної гімнастики. З листопада 1999 року працює на посаді директора Інституту експериментальних систем освіти, а із серпня 2003 – також завідувачем кафедри соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету. Нагороджений медаллю “Відмінник освіти України” (1997), Почесною грамотою МОН України (2006), нагрудним знаком “Відмінний прикордонник” (ІІ ст.) Державної прикордонної служби України (2006), Підготував 13 кандидатів наук, зокрема, 6 кандидатів педагогічних наук – С.Ю. Мариньчак, Б.Г. Скоморовський, В.В. Мельник, Л.В. Зазуліна, Т.В. Семенюк, В.О. Коміссаров, та 7 кандидатів психологічних наук – О.Є. Гуменюк, Г.О. Горбань, М.Б. Бригадир, Л.З. Ребуха, А.Н. Гірняк, І.С. Ревасевич. Анатолій Васильович був співзасновником й упродовж шести років Головою Політради Партії Освітян України (1998–2004), автор Політичної програми цієї партії. З 2004 року член Координаційної ради і Голова осередку громадського об’єднання “Всеукраїнська соціальна Рада” в Тернопільській області, є членом двох спеціалізованих рад із психології, а також членом редакційної колегії журналів “Рідна школа”, “Освіта і управління”, “Психологічний журнал”, “Соціальні технології”. Коло наукових інтересів – соціологія і психологія суспільства, методологія миследіяльності і культуротворення, теорія і практика наукового проектування соціосистем, сучасних засобів експериментування і навчання (наукові програми, мислесхеми, граф-схеми навчальних курсів, вітакультурні матриці, наукові проекти навчальних модулів, освітні сценарії, інноваційні міні-підручники, освітні програми самореалізації особистості). Автор інноваційного проекту модульно-розвивальної системи національної освіти, що з 1992 року реалізується у двох десятках загальноосвітніх шкіл України як фундаментальний соціально-психологічний експеримент, а також низки оригінальних концепцій – системної диференціації навчання, внутрішніх проблемних ситуацій, навчання як психомистецького дійства, модульно-розвивальної взаємодії, національного підручникотворення, паритетної освітньої діяльності – і трьох психодидактичних тестів – особистісної адаптованості, психологічної грамотності та самовпевненості. У 1994 році заснував наукову школу як дослідницький колектив, котрий реалізує авторську програму інноваційного розвитку національної системи освіти і соціогуманітарної науки засобами міждисциплінарного поєднання психологічних, соціологічних, педагогічних і методологічних знань, а з 2003 – ще й як науково-освітню групу однодумців, котрі займаються професійним методологуванням. З 1998 року – у різних куточках країни проводяться Щорічні зібрання авторської наукової школи, результати роботи яких висвітлюються у пресі. На сьогодні зміст діяльності наукової школи головно стосується розробки освітології як нового синтетичного напряму міждисциплінарних досліджень, що інтегрує авторські теорію освітньої діяльності, вітакультурну методологію, інноваційну оргтехнологію модульно-розвивального навчання і масовий соціально-психологічний експеримент. З 2000 візитівкою авторської наукової школи А.В. Фурмана є фаховий теоретико-методологічний часопис “Психологія і суспільство”. З 2005 журнал виходить із додатком “Вітакультурний млин”, що висвітлює зміст і форми роботи постійно діючого методологічного семінару при науковій школі. Проф. Фурман А.В. є автором 250 наукових праць загальним обсягом 332 др. арк., у т.ч. 10 монографій та 11 навчальних посібників, 37 брошур, 101 стаття, 10 перекладів, однієї поетичної збірки. Найважливіші праці: Проблемні ситуації в навчанні. – Київ: Рад. шк., 1991. – 191 с.; Вступ до шкільної практичної психології. – Київ–Донецьк: Ровесник, 1993. – 52 с.; Психодіагностика інтелекту в системі диференціації навчання. – Київ: Освіта, 1993 – 224 с.; Вступ до методології проблемного навчання. – Київ–Донецьк: Ровесник, 1993. – 80 с.; Принцип модульності в історії освіти. – Київ: УІПКККО, 1995. – 85 с. (у співавт. з В.О. Огнев’юком); Педагогічне керівництво пошуковою пізнавальною активністю школярів. – Київ: Зодіак-ЕКО, 1996. – 112 с. (у співавт. з Б.Г. Скоморовським); Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення. – Київ: Правда Ярославичів, 1997. – 340 с.; Соціально-психологічна експертиза модульно-розвивальних занять у школі. – Київ: Правда Ярославичів, 1999. – 56 с.; Психодіагностика особистісної адаптованості. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 197 с.; Психокультура української ментальності. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 132 с.; Теорія і практика розвивального підручника. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 288 с.; Основи ґендерної рівності. – Тернопіль: Економічна думка, 2005. – 168 с. (у співавт. з Т.Л. Надвиничною); Психологія Я-концепції. – Львів: Новий світ – 2000, 2006. – 360 с. (у співавт. з О.Є. Гуменюк); Ідея професійного методологування. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 180 с.; Системна диференціація навчання: концепція, теорія, технологія // Освіта і управління. – 1997. – Т.1, №2. – С. 37–67; Теорія освітньої діяльності як метасистема // Психологія і суспільство. – 2001. – №3. – С. 105–144; 2002. – №3–4. – С. 20–59; Розвивальна діагностика психологічної грамотності педагога. Тест “Хто підніме папірець?” // Психологія і суспільство. – 2002. – №1. – С. 119–152; Система інноваційної освітньої діяльності модульно-розвивальної школи та її комплексна експертиза // Психологія і суспільство. – 2005. – №3. – С. 29–75; Модульно-розвивальна організація миследіяльності – схема професійного методологування // Психологія і суспільство. – 2005. – №4. – С. 40–69; Типологічний підхід у системі професійного методологування // Психологія і суспільство. – 2006. – №2. – С. 75–92; Методологічна план-карта освітології як синтетичної наукової дисципліни // Вітакультурний млин. – 2006. – Модуль 4. – С. 4–18 та ін.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/7370
ISSN: 1810-2131
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
1_2007.pdf174.19 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.