Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/37659
Назва: Макрофінансова відповідальність центробанків: теоретичні засади й інституціональні дилеми.
Автори: Козюк, Віктор Валерійович
Ключові слова: Паралельно з дискусіями про характер інтеграції, координації чи сепарації монетарної та макропруденційної політики постало питання про інституціональний формат присутності центробанків в зоні нових – макрофінансових – компетентностей. Зокрема, глобальна фінансова криза та боргова криза в зоні євро відобразилися на перегляді низки позицій, новому звучанні вже дискутованих питань та виявленні нових проявів проблеми зв’язку між незалежністю центробанків і фінансовою нестабільністю.
Ключові слова: макрофінансові зв'язки; незалежність центробанків; фінансова стабільність; цінова стабільність.
Дата публікації: 2018
Видавництво: Світ фінансів. – 2018. – Випуск 2 (55). – С. 89-107.
Бібліографічний опис: Козюк В. Макрофінансова відповідальність центробанків: теоретичні засади й інституціональні дилеми / Віктор Козюк // Світ фінансів. – 2018. – Випуск 2 (55). – С. 89-107.
Серія/номер: Монетарна політика;
Короткий огляд (реферат): Посткризова тенденція до посилення макрофінансової відповідальності центробанків має бути пов'язана не стільки з активістським управлінням попитом, скільки з переглядом погляду на зв'язки між реальним і фінансовим сектором. Відмінності в баченні взаємодії цінової та фінансової стабільності і, відповідно, інституціональної модальності їх забезпечення ускладнюють пошук оптимального інституціонального дизайну центробанку з розширеною зоною відповідальності. Доведено, що підвищення відповідальності за фінансову стабільність має відбуватися на основі збереження пріоритетності мандата цінової стабільності, підвищення рівня незалежності центробанку та координації між монетарною і макропруденційною політикою. Показано, що вразливість макрофінансової відповідальності до політичного тиску тільки підвищується.
Опис: Емпіричні дослідження вказують на вагомість саме політичної незалежності центробанків для забезпечення довгострокової фінансової стабільності. Політична незалежність дає змогу уникати тиску на центробанк незалежно від того, чи належить до його функцій банківський нагляд, чи ні, а також дає можливість нейтралізувати певні політичні “тертя” щодо проциклічних ефектів мікропруденційного регулювання в межах компенсуючої монетарної політики.В інституціональному плані розширена відповідальність центробанків за макрофінансові процеси має компенсуватися підвищенням рівня їх незалежності на основі збереження пріоритету мандата цінової стабільності, закріплення незалежності у здійсненні макро- та мікропруденційної політики. При цьому відокремленість “офісів” реалізації політики цінової та фінансової стабільності не варто розглядати як перепону на шляху координації та перехресного взаємодоповнення відповідного інструментарію в разі, коли нагромадження фінансових дисбалансів не можебути ефективно нейтралізовано виключно на основі макропруденційних важелів.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/37659
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Козюк В. Світ фінансів_2018_№2(55)1059-2085-1-SM.pdf332.41 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.