Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/37657| Назва: | Цінова стабільність і таргетування інфляції в сировинних економіках: макроекономіка чи політекономія? |
| Автори: | Козюк, Віктор Валерійович |
| Ключові слова: | У статті висувається гіпотеза, що фактор природних ресурсів, виражений структурою експорту, не повинен розглядатись як (краще упередження) здатності підтримання цінової стабільності. Це саме стосується таргетерів інфляції зі значною часткою непромислового експорту. Специфіка даного монетарного режиму передбачає “заякорення” інфляційних очікувань та реакцію на очікувану інфляцію, що в підсумку впроваджує в макроекономічну політику значну контрциклічну компоненту. Внаслідок цього базові монетарні технології досягнення цінової стабільності не різняться в країнах, диференційованих за ресурсним фактором, а проциклічність економіки внаслідок коливань цін на сировину компенсується відповідною поведінкою центробанку. Ключові слова: цінова стабільність, сировинні економіки, таргетування інфляції, політичні режими, незалежність центральних банків. |
| Дата публікації: | 2018 |
| Видавництво: | Вісник НБУ (Щоквартальний науково-практичний журнал). – 2018. – № 244 (червень). – С. 4-25. |
| Бібліографічний опис: | Козюк В. Цінова стабільність і таргетування інфляції в сировинних економіках: макроекономіка чи політекономія? / Віктор Козюк // Вісник НБУ (Щоквартальний науково-практичний журнал). – 2018. – № 244 (червень). – С. 4-25. |
| Короткий огляд (реферат): | У дослідженні стверджується, що забезпечення цінової стабільності в сировинних економіках залежить від розподілу ресурсної ренти і характеру політичного режиму. При цьому фактор сировинної економіки не є перешкодою для підтримання цінової стабільності і впровадження інфляційного таргетування. Емпіричний аналіз не підтвердив гіпотезу про тісніший зв’язок між строками впровадження інфляційного таргетування і ресурсним багатством країн. Крім цього, дослідженням установлено, що демократичні країни в разі запровадження режиму інфляційного таргетування досягають кращих параметрів цінової стабільності, мають гнучкіший обмінний курс національної валюти, значно вищий рівень незалежності центрального банку, а також вищий рівень диверсифікації економіки. Серед автократій найкращі результати демонструють країни, котрі володіють фондами суверенного багатства. |
| Опис: | Із результатів дослідження випливає, що сировинне багатство саме по собі не є викликом ціновій стабільності чи пересторогою для запровадження інфляційного таргетування. Головним фактором тут виступає наявність політичного режиму, в рамках якого цінова стабільність не є компромісом у боротьбі за ренту. Завдяки цьому інструментальне забезпечення такої стабільності може бути ефективно реалізоване через монетарний режим інфляційного таргетування та/або фіскальний режим контрциклічних буферів. Проекція висновків цієї статті на вітчизняну специфіку демонструє, що для забезпечення цінової стабільності в Україні в умовах значної сировинної спрямованості економіки критично важливою є розбудова відповідних інститутів. У першу чергу йдеться про незалежний центральний банк з орієнтацією на досягнення цілей щодо цінової та фінансової стабільності. По-друге, це фіскальні правила та середньострокове бюджетне планування для мінімізації впливу дискреційних рішень уряду на макроекономічний розвиток. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/37657 |
| Розташовується у зібраннях: | Статті |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Козюк В. Вісник НБУ_2018_244_1_ukr.pdf | 1.37 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.