Формування культури професійного мовлення майбутніх фахівців економічного профілю в процесі вивчення гуманітарних дисциплін

Abstract

У дисертації досліджено шляхи гуманітарної підготовки майбутнього фахівця економічного профілю, зокрема впровадження мовної парадигми гуманітарного знання як чинника його фахової смислотворчості в умовах сучасного інформаційного простору. Зважаючи на доцільність самовираження підприємця постекономічного суспільства як семіотичного суб’єкта і гуманної творчої індивідуальності, його культура професійного мовлення передбачає готовність до інтерпретації, продукування і презентації сутнісного смислу фахового знання як етичної думки моральною мовою в різних лексико-семантичних і семіотичних системах. Визначено сутнісний зміст і структуру культури професійного мовлення майбутніх фахівців економічного профілю: мотиваційний, когнітивний, операційний і аксіологічний компоненти. Встановлено критерії та показники рівнів сформованості досліджуваного феномену. Теоретично обґрунтовано та розроблено модель педагогічної технології формування культури професійного мовлення майбутніх фахівців економічного профілю у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, здійснено експериментальну перевірку результативності її впровадження. The thesis is devoted to the problem of professional speech culture formation of the future specialists in economics in the process of studying the humanities. Such way of humanitarian training of the future economist and entrepreneur as implementation of language knowledge paradigm into the studying process, a factor of his or her sense making in current information society, has been researched. Taking into account the expediency of self-expression of an entrepreneur of a post-industrial society as a semiotic individual and humane creative individuality, his or her professional speech culture assumes readiness for interpretation, production and presentation of the essence of special knowledge as the ethic thought in different lexical-semantic and semiotic systems. The structure of the researched phenomenon has been determined as the unity of motivational (student’s orientation to semantic mastering of humanitarian and technical vocabulary of the representatives of different corporation cultures, semantic disposition to professional knowledge language paradigm, intention of realization of sense making functions of reception and production in the process of speech activity); cognitive (knowledge of professional text sense typology, strategies of sense interpretation, production and special knowledge presentation tactics in different lexical-semantic systems), operational (semantic flexibility, semantic generalization and cognitive language multifunctional abilities in the process of speech receptions, sense interpretation, production and special knowledge presentation) and axiological (expert- and self-evaluation of professional and personal qualities such as: business ethics, tolerance, analytical-vocabulary curiosity, semiological sociability, strategically-speech creativity, humanitarian erudition and semiotic-linguistic taste) components.