Інтегративно-особистісний підхід у психології: впорядкування головних понять

Abstract

Показано однобічність найпоширеніших трактувань особистості у психології та базованих на них варіантів особистішого підходу. Обґрунтовано актуальність розбудови інтегративно-особистісного підходу, який би забезпечив інтеграцію у двох аспектах - методологічному (синтезуючи конструктивні складові концепцій, що відповідають різним варіантам розуміння особистості) та онтологічному, розглядаючи людського індивіда (особу) у єдності його (її) соматичних, психологічних і духовних властивостей. Розкрито роль у вказаній розбудові опертя на плідні психологічні традиції, а також на досвід опрацювання категорії особистості у суміжних із психологією сферах. Віддано перевагу розумінню категорії особистості як такої, що з’являється на перетині категорій “культура” і “людина”. Культура трактується при цьому як сукупність тих засобів і якостей існування й діяльності окремих людей, спільнот і людства в цілому, які забезпечують реалізацію ними двох функцій - репродуктивно-нормативної та діалогічно-творчої. Особистість розглядається як втілення культури у людському індивіді або, точніше, як системна риса-якість останнього, котра дозволяє йому бути відносно автономним та індивідуально своєрідним суб’єктом культури. The author shows unilaterality inherent to the most popular interpretations of personality in psychology, as well as to versions of personality approach based upon those interpretations. The need to build an integrative-personality approach is grounded, such approach having to provide integration at two aspects: at the methodological one (through synthesizing constructive components of conceptions corresponding to various versions of understanding of personality) and at the ontological one – through integral considering of a human individual’s somatic, psychological and spiritual attributes. The role is exposed which should be played in such building by the resting upon fruitful psychological traditions, as well as upon the experience of elaboration of personality category at areas adjacent to psychology. Preference is given to understanding the category of personality as such which arises at the intersection of categories ‘culture’ and ‘human being’. Culture is interpreted here as the aggregate of those means and qualities of existence and action of human individuals, communities and of the whole mankind which provide realization by them of two functions: of the reproductive-normative one and of the dialogic-creative one. Personality is treated as the embodiment of culture at a human individual or, more exactly, as his/her systemic quality which enables him/her to be a relatively autonomous and individually specific agent of culture.