Прогнозування імовірності банкрутства в контексті оцінювання економічної стійкості підприємства

Abstract

Вступ. Оцінювання економічної стійкості є індикатором ефективності управлінських рішень на підприємстві, що актуалізує проблематику вибору найбільш адекватного інструментарію для її аналізу. Систематизація всіх підходів до визначення рівня економічної стійкості дозволила виокремити наступні групи: фінансово-моніторинговий; кризово-імовірнісний; агреговано-функціональний; бенчмаркінговий; нормативно-цільовий. Мета. Найбільш репрезентованим та загальновживаним є фінансовий зріз оцінювання економічної стійкості (моніторинговий та кризово-імовірнісний). Відповідно, метою статті є визначення комплексності та перспективності його використання, а також рівня прогностичної цінності. Метод (методологія). Для отримання результатів використано наступні методи дослідження: теоретичне узагальнення та систематизацію (для типологізації підходів до оцінювання економічної стійкості загалом та прогнозування імовірності банкрутства зокрема); індукції і дедукції (для визначення причинно-наслідкових зв`язків формування рівня економічної стійкості); методи статистичного аналізу (для діагностики комплексності та прогностичної цінності моделей імовірності банкрутства). Результати. Традиційний формат оцінювання економічної стійкості підприємства ґрунтується на показниках структури капіталу та ефективності його використання. Статистичні дані українських промислових підприємств за 2007-2014 рр. дозволили демонструють високу частку позикових у структурі джерел формування капіталу, які представлені переважно поточними зобов’язаннями, та значні девіації продуктивності та рентабельності активів, динаміка яких корелюється з кризовими явищами в економіці. Фінансово-моніторинговий зріз оцінювання економічної стійкості доповнений узагальненням можливостей прогнозування імовірності банкрутства. Емпіричними даними підтверджено неадекватність застосування зарубіжних моделей, які не враховують специфіку українського бізнесу. Використання вітчизняних моделей також не дозволило зробити однозначні висновки. Незважаючи на високу імовірність банкрутства, національні промислові підприємства не лише існують тривалий період, а й мають перспективні можливості щодо розвитку. Акцентовано увагу, що фінансові індикатори лише постфактум відображають наслідки життєдіяльності компаній. Причиною їх зниження є порушення параметрів конструктивної взаємодії зі стейкхолдерами. Саме вони є джерелами ресурсів для підприємства. Акцентовано увагу, що комплексний формат оцінювання економічної стійкості підприємства зумовлює необхідність урахування широкого спектру різноспрямованих параметрів (фінансового, матеріального та нематеріального характеру) і складних причинно-наслідкових зв’язків між ними.

Introduction. Evaluation of economic sustainability of the enterprise is an indicator of the effectiveness of management decisions at the company. It updates the perspective of selection of the most adequate tools for its analysis. Systematization of all approaches for determination of the level of economic stability has allowed the authors to single out the following groups: financial and monitoring; crisis and probabilistic; aggregated and functional; benchmarking; normative and targeted. Purpose. The financial evaluation of economic viability (monitoring and crisis and probabilistic) is considered the most commonly used one. Accordingly, the purpose of the article is to define the complexity and the prospects of its use, and the level of predictive value. The method (methodology). To get results we have used the following methods: method of theoretical generalization and systematization (for a typology of approaches as for the evaluation of economic sustainability in general, and prediction of the probability of bankruptcy in particular); method of induction and deduction (to determine causal connections of formation of economic stability); methods of statistical analysis (for diagnostic predictive value and complexity of models the probability of bankruptcy). Results. The traditional format of evaluation of economic viability is based on indicators of capital structure and efficiency of its usage. Statistical data of Ukrainian industrial enterprises for 2007-2014 allowed noting the high proportion of debt in the structure of sources of capital sources, which consist mainly of current liabilities, and significant deviation productivity and profitability of assets. Their dynamics is correlated to the crisis in the economy. Financial and monitoring cut of the evaluation of economic stability is completed by generalization of capabilities of predicting the probability of bankruptcy. Inadequate use of foreign models that do not take into account the specifics of Ukrainian business is proved by the empirical data. Use of domestic models does not allow to make definite conclusions. Despite the high probability of insolvency, national industries not only exist for a long period, but have promising opportunities for development. The attention is focused on the fact that the financial indicators reflect the effects of companies activity only after the event. The reason for their decline is a contravention of the parameters of constructive engagement with stakeholders. They are a source of resources for the enterprise. The attention is paid to the fact that the complex format of evaluation of economic viability leads to the need to consider a wide range of divergent parameters (financial, material and non-material nature) and complex causal relationships between them.