Канонічна психологія Володимира Роменця: вчинок, історія, особистість

Abstract

В дослідженні теоретико-методологічному обґрунтуванню піддягають три джерела-витоки канонічної психології як самобутнього перспективного напряму розвитку світової психологічної думки кінця XIX століття, фундатором якого є видатний український учений Володимир Андрійович Роменець. Перше змістове упредметнення пов’язано із філософсько-психологічною теоріє вчинку та ґрунтовно розробленою автором “Великою Логікою Вчинку”, основні складові якої позначені поняттями “ситуація”, “мотивація”, “дія” і “післядія”; друге - центрується на оригінальній і вкрай евристичній версії історії психології академіка Роменця, що зреалізовує зв’язок логічної та історичної організованостей учинку в лоні розвитку психології від найдавніших часів (Первісне суспільство, Стародавній світ) до завершення XX століття, а у підсумку описує історичні періоди становлення людства як надскладну динаміку зміни логічної структури вчинку в його покомпонентному (ситуаційному, мотиваційному, дійовому і післядійовому) уможливленні; третє - активізує постмодерністськи зорієнтовані концепти і світоглядні горизонти постання особистості, котра визначається загальним контекстом її життя, який задає суспільство, культура, історія, релігія, держава, і котра є творцем власної історії, де її творчість - це передусім самотворення. In the research three sources of canonic psychology as an original perspective direction of the development of the world-wide psychological thought of the late XXI century founded by the outstanding Ukrainian scientist Volodymyr Romenets are theoretically and methodologically substan-tiated. The first substantiation is connected with philoso-phic-psychological theory of act and accurately developed by the author of “Great Logic of Act”, the main components are defined by the concepts of “situation”, “motivaion”, “act” and “after-act”; the second one is based on the original and extremely heuristical version of the history of psychology of V.Romenets which makes real the connection of logical and historical organization of an act in the context of the development of psychology from the oldest times (Primitive society, Ancient world) to the end of the XX century, and ultimately describes the historical stages of the mankind formation as an extremely complex dynamics of the change of the logical structure of the act in its component (situational, motivational, actional and after-actional) possibility; and the third one – it activates the postmodern oriented concepts and world-view horizons of a personality formation, who is a creator of his own history, and this action is first of all self-creation.