Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/20443
Назва: Простір і час у психологічному дискурсі
Автори: Фурман, Оксана Євстахіївна
Ключові слова: простір, різновиди простору, параметри простору, цілісність, автономність, структурність, саморозвитковість, час, інваріанти часу, плин часу, біологічний “годинник” індивіда, стрілка суб’єктивного часу, темпоритміка, минуле, теперішнє, майбутнє, вічне, ІПК, клімат, вплив, вітакультурний простір-час
Дата публікації: 2017
Видавництво: Психологія і суспільство. - 2017. – №1. – С. 79-132.
Бібліографічний опис: Фурман О. Простір і час у психологічному дискурсі / Оксана Фурман // Психологія і суспільство. - 2017. – №1. – С. 79-132.
Короткий огляд (реферат): Проблематика простору і часу у статті обґрунтовується шляхом застосування двох методів – індукції (рух-пошук від одиничного до загального), коли аналізується в соціогуманітарному пізнанні взаємодоповнення їх онтологічного, феноменологічного і категорійного аспектів розгляду, й дедукції, коли від загального – створення теорії інноваційно-психологічного клімату – здійснюється перехід до окремого й конкретного (висвітлений взаємозв’язок ІПК і простору-часу). У процесі використання першого методу охарактеризовані вертикальні та горизонтальні параметри як властивості багатовимірності соціального простору, різновиди простору як життєвої даності (психологічний, соціальний, біологічний, персональний, благодатний тощо), а також з’ясовані параметри вимірювання власне соціально-психологічного простору (цілісність, автономність, структурність, саморозвитковість). Стверджується, що існує два полярних погляди на природу часу – науковий та езотеричний, у форматі яких дослідники обґрунтовують різні інваріанти перебігу часу: безпосередній (власний біологічний “годинник” індивіда) й опосередкований (суб’єктивний, тобто той, коли особа задіяна у сприйняття і конструювання подій). У результаті здійсненого пошукування доведено, що простір і час – це узагальнені категорії психологічного впливу, з допомогою яких пізнається і пояснюється його сутність та особливості плину в повсякденні людського буття. Під час застосування другого – дедуктивного – методу аргументуються: а) оргдіяльнісна модель створення ІПК, б) етапи і зміст реалізації програми вивчення ІПК як багатопараметричного явища, в) методологічна план-карта дослідження ІПК і його чотирьох базових параметрів та аналізується й науково доводиться, що перший параметр ІПК – соціально-психологічний вплив – взаємопов’язаний із вітакультурним простором-часом, й водночас узмістовлююються часопросторові категорії цього впливу.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/20443
ISSN: 1810-2131
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ox_1_2017.pdf1.11 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.