Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/12606
Назва: Типи наукових шкіл та умови їх ефективного функціонування
Інші назви: Types of Scientific Schools and Conditions of Their Efficient Functioning
Автори: Фурман, Анатолій В.
Furman, Anatoliy V.
Ключові слова: наука як соціальний інститут
наукова школа
дослідницька програма
мислесхема
категорійний профіль школи
кафедра
професійне спілкування
організаційно-діяльнісна гра
лідер наукової школи
наступник
учень
прибічник
опонентське коло
причини занепаду школи
протошкола
прото-соціологія
науково-освітня школа
школа як дослідницький колектив
школа як новий напрям у науці
школа парадигмального типу
психодинамічна парадигма
фундаментальний освітній експеримент
наукова картина світу
science as social institution
scientific school
research program
thought-scheme
categorial profile of school
department
professional communication
organizational-action game
leader of scientific school
successor
pupil
follower
opponent circle
reasons of school decline
proto-school
proto-sociology
scientific-educational school
school as a research team
school as a new direction in science
school of paradigmal type
psycho-dynamical paradigm
fundamental educational experiment
scientific picture of the world
Дата публікації: 2014
Видавництво: ТНЕУ
Бібліографічний опис: Фурман, А. В. Типи наукових шкіл та умови їх ефективного функціонування [Текст] / Анатолій В. Фурман // Психологія і суспільство. - 2014. - № 3. - С. 11-29.
Короткий огляд (реферат): У контексті філософсько-методологічного осмислення 3acoбів, чинників і культурних форм виникнення, розвитку, функціонування і занепаду наукових шкіл соціогуманітарного зорієнтування детально описані достатні умови їх ефективного пошуково-дослідницького діяння (лідер, науковий підрозділ, системна освітня робота, методологічні семінари, періодичне видання), структурно-рольова організація (керівник, наступники, учні, прибічники) спільної пізнавальної творчості, що уможливлюють виконання чотирьох основних завдань: продукування нового знання, здійснення освітньої підготовки науковців, оптимізацію процесів і результатів індивідуальних та колективних зусиль, асиміляцію здобутих знань у культуру та її збагачення. Окремо підкреслена виняткова значущість у постанні вказаної школи опонентського кола у взаємодоповненні його двох сегментів - професійного (локально-ділового) і соціокультурного, цивілізаційного (глобального). Вперше обґрунтована протошкола як первинний етап у розвитку науки, що трансформувалася у дисциплінарну або традиціоналістську модель, а також охарактеризовані пріоритетні цілі, сутнісні ознаки та особливості функціонування трьох відомих типів шкіл (науково-освітня, дослідницький колектив, новий напрям) та окреслені контури школи четвертого - парадигмального - покоління. Головна увага зосереджена на логіко-предметній фундаментальності їхніх дослідницьких програм та їх центральної ланки - категорійного профілю школи, на соціокультурній збалансованості у груповій пізнавальній творчості авторитету та учнівства, знань і домагань, інтелекту і вчинення, мудрості й повсякденного досвіду. In the context of philosophical-methodological compre¬hension of means, factors and cultural forms of emergence, development, functioning and decline of scientific schools of socio-humanitarian orientation the conditions of their efficient search-research action (leader, scientific department, system educational work, methodological seminars, periodicals), structural-role organization (head, successors, pupils, followers) of mutually cognitive creative work, which make possible the completion of four main tasks: production of new knowledge, fulfillment of educational training of a scientist, optimization of processes and results of individual and collective efforts, assimilation of acquired knowledge into culture and its enrichment have been described. The exceptional significance in the becoming of men¬tioned school of opponent circle in complementarity of its two segments - professional (local-business) and sociocultural, civilizational (global) has been separately stressed. For the first time the proto-school as an original stage in the development of science, which has been transformed into disciplinary or traditionalist model has been substantiated; also the priority aims, essential features and peculiarities offunctioning of three known types of school (scientific- educational, research team, new direction) have been characterized, and the profile of school of the fourth - paradigmal - generation has been outlined. The main attention is paid to the logic-subject fundamentality of their research programs and their central link - categorial profile of school, socio-cultural balance in the group cognitive creativity of authority and followers, knowledge and aspirations, intelligence and action, wisdom and everyday experience.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/12606
Розташовується у зібраннях:Психологія і суспільство 2014. - № 3 (57)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Фурман А..pdf720.44 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.